Автор: Виктор Шпехт
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-10-31 18:42:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

РІДНА МАТІНКО – ЗЕМЛЯ!

Рідна  матінко – земля
Полтавська, моя доля!
Сади тут, річки і поля,
Повсюди для нас воля.

Всіх  привабила собою,
Неначе та жіноча сила.
Ти природною красою
Нас всіх приворожила.

Водою своею з джерела
Селян наших  напувала.
Нам притулок всім дала,
Хлібом вволю годувала.

А вранці сонечко встає,
Земельку всю прогріває,
Роса з травички крапає  
Вже і промінь відбиває.

Біля лісу росте маслина
Срібляться її листочки.
Квітами рясна маслина,
Духмянять всі квіточки.

Широким  степом  іду я,
Й повітря чисте вдихаю.
Такої, як ти, наша земля,
Другої, ріднішої не знаю.
               Тобою, земле  милуюсь,
Чолом тебе я торкаюся.
Живу  тобою спілкуюсь
Та й сили я набираюся.

Життя нам на все дала,
Щоб й сили об’єднати,
Людей зусилля змогла
І на працю згуртувати.

У надрах  є руда та газ –
У нас все видобувають.
Жито, гречку на наказ
Наші селяни висівають.

Кожен рік наша земля
Урожаї щедрі дарувала.
Моя ти годувальниця,
Роботу в полі надавала.

Як троянда та  в’юнка,
Свої квіти розпускала.
Тут росла, моя селянка,
Та вся  дітвора  раділа.

А коли  сюди прийшла
І вся влада корупційна,
То між собою поділила
Навіть наші скирти сіна.

Розікрала та й продала:
Ну, де ж наша земелька?
Занедбана тут і заросла
Вся матінко  рідненька.

История cоздания стихотворения: