Автор: Виктор Шпехт
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-11-28 20:38:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЩО МАЄМО, ТЕ МАЄМО

Що маємо, те маємо:
Пил в очі пускаємо,
Державу ми бачимо,
Та усе розкрадаємо.

На десять мільйонів
Нас менше вже стало,
Тому що в українців
Вже роботи не стало.

Пересічних  людей
Ми всіх обкрадаємо,
А з політичних ідей
Ціни ми піднімаємо.

Й заводу  ні  одного
Ми тут не відкрили,
Ну гроші з кожного
До оффшору зарили.
І тільки два кроки
Захотіли  зробити:
Двадцять два роки
Заводи всі валити.

А маємо, то маємо,
Народ зневажаємо,
Та тільки так діємо,
І його принижаємо.

А жінок  ми своїх
Давно не кохаємо.
Діточок ми наших
Вже не роджаємо.

Чужих  нам  діток
І жінки народили,
А ми на заробіток
Їжу їм приносили.

А українців наших
Багато  втрачаємо.
Ми є, що із бідних,
Та вже голодуємо.

Тож більше ніяких
Слів ми не знаємо,
Ми всі не з дурних,
А пояси  затягаємо.

Що маємо, те маємо:
Мозків ми не маємо.
Завжди інших лаємо
І в лайно обертаємо.


Один  вже під одного
Наші чинуші копають:
Доходять до смішного,
Та в нас все забирають.

Ну, а наші  депутати
Між собою гризуться
Та, як тільки красти,
До корита всі рвуться.

Ну й коли олігархи
Грошима напруться?
І коли ж наші верхи
Вже ума наберуться?

Корупція тут наша
Країну всю гробить,
Вся влада державна
І в облуду заводить.

На цьому чиновник
Він й собі підробляє,
Та кожен начальник
Собі хабарі  вимагає.

Вони й в кабінетах
В своїх засідають.
Та штани в кріслах
Давно протирають.

Та всі свої закони  
Вони зневажають.
Багато що людям
Й добра  обіцяють.


А що маємо, то маємо,
Кравчуку втрачаємо,
Земельку виснажуємо
Та всю  забруднюємо.

Ні гідності, ні совісті,
Свій народ  продаємо.
А жити із-за заздрості
Людям всім не даємо.

Годі ставити оперету
Та й людей обдирати.
Поросят від бюджету
Всіх треба нам гнати.

Та всім буде грошей
Тоді нам вистачати.
Ми зможемо і дітей
Без грошей навчати,

Батьків усіх рідних
Буде за що лікувати,
Не буде для бідних
Потреб борги брати,

Ну и дірки у бюджеті
Нам щорічно латати
Ну й фонди пенсійні
Буде чим формувати.

История cоздания стихотворения: