Автор: Микола Савка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-02-21 10:30:39
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

НЕ ВТРАЧАЙ

Душа терпіла і втрачала,
Був іноді нестерпний біль.
Пекучі сльози проливала -
Їй доля в рани клала сіль.

Сказала : "Все, не можу більше!"
А з нею серце дало збій.
Життя згасає, а все інше -
Клубок заплутаних подій.

Але з'явилася надія:
"Агов! Ви що? Ми далі йдем!
Це не така страшна подія,
Разом ми все переживем!"

Душа знов плаче: "Я не можу,
Мабуть, немає вороття?".
Незламна віра й сила Божа
Її вертали до життя.

І знов почувся стукіт серця…
Все в ранах, ніби від ножів.
Шістдесят п'ять щасливих герців
Балансували на межі.

Зробивши крок, ідемо далі
Й пливем, як в морі кораблі.
Два різних боки є в медалі,
І є контрасти на землі.

Знов полум'ям життя палає -
Свій шанс отримала душа.
Немає тих, хто не втрачає,
Є ті, хто сильно поспішав.

Нас негаразди всіх спіткають…
Буває біль - аж через край.
Та буде добре все - я знаю.
Надію й Віру не втрачай!
21.02.2024р

История cоздания стихотворения:

Вырш навіяний чудовою композицією "ДУША", яку знайшов на теренах Інтернету, але автора, нажаль, так і не зміг знайти!