Автор: Микола Савка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-02-29 11:21:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

НА СХИЛАХ

Крутими схилами Дніпра
Весна крокує прямо зранку.
Настала вже її пора:
І надвечір'я, і світанки.

Птахи злітають вище хмар,
Біжить ріка вниз без упину.
Десь там, під Каневом, Кобзар
Знайшов свій вічний відпочинок.

Якби, Тарасе, зараз встав,
Що б ти сказав про Україну?
Який би вірш ти написав,
Про що сказав би доньці й сину?

Чи про заплакану весну,
Чи те, що сила лиш в єднанні?
Чи як "моzкаль" почав війну?..
Ти передбачив це в засланні...

«Любіть, як я любив в свій час,
Стражденну милу Україну.
ЇЇ шануйте  повсякчас,
Не дайте Матінці загинуть!»

…Поглянь - конвалії цвітуть.
Став довшим день, коротші ночі.
Іще не раз до нас дійдуть
Усі слова твої пророчі.

Уже весна бере своє:
Шовкові трави вкрили кручі.
Якась казковість в цьому є:
Все неповторне, все квітуче.

Весну я стрів біля Дніпра,
Чарівну молоду панянку.
Її це час, її пора.
Вона там вже з самого ранку!
2024р

История cоздания стихотворения: