Автор: Микола Савка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-03-03 10:06:49
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ВСЕ, ЩО ТРЕБА...

Весняне сонце, чисте небо…
Я, мов дитя, всьому радів.
Це все, що було мені треба,
Це все, що сильно так хотів.

Там, на галявині, травичка
З землі вже пнеться до тепла.
Після зими це так незвично,
Але природа ожила.

Я бачу проліска голівку,
Її гойдає вітерець.
Струмочка поряд тонка цівка
Знайшла дорогу навпростець.

Верба ось-ось розпустить бруньки,
Які хтось «котики» назвав.
А вони, дійсно, мов кицюньки.
Я їх пухнастість відчував.

Ще день чи два, чи тиждень, другий -
І уквітчаються сади.
На мить забудемо про тугу,
Війни забудем холоди.

Весна і сонце надихають,
Вселяють віру в новий день.
Ми переможемо - всі знають.
І наскладали вже пісень.

Яскраве сонце, чисте небо,
Неперевершена блакить.
А світу вже затямить треба:
Не руйнувать, творить, любить!...
03.03.2024р

История cоздания стихотворения: