Автор: Олена Бабак
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-11-24 23:08:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Переклад. Ліна Костенко. "Ти знов прийшла, моя печальна музо"

Ти знов прийшла, моя печальна музо.
Не бійся, я не покладаю рук.
Пливе над світом осінь, як медуза
і мокре листя падає на брук.
А ти прийшла в легесеньких сандаликах,
твій плащик ледь прип´ятий на плечі.
О, як ти йшла в таку негоду, здалеку,
така одна – однісенька вночі!
Ти де була, у Всесвіті чи в Спарті?
Яким вікам світилася вві мглі?
І по якій несповідимій карті
знаходиш ти поетів на землі?
Ти їм диктуєш долю, а не вірші.
Твоє чоло шляхетне і ясне.
Поети ж є і кращі, й щасливіші.
Спасибі, що ти вибрала мене.



Ты вновь пришла, печальнейшая муза.
Не бойся, я не покладаю рук.
Плывет над миром осень, как медуза,
И листья устилают все вокруг.
Ты так не по-осеннему одета –
Легчайшие сандалики, а плащ –
Тонюсенький для непогоды этой.
Как ночью, в одиночку, добралась?
И где была ты, во Вселенной, в Спарте?
Каким векам светила ты во мгле?
Какой ты пользуешься тайной картой,
Чтоб отыскать поэтов на земле?
Ты не стихи, а судьбы диктовала
И темной ночью, и при свете дня.
Светлейшая, поэтов есть немало.
Спасибо, что ты выбрала меня.

История cоздания стихотворения: