Автор: Владимир Дубовец
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-11-04 09:42:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Лиши

Куди вела примхлива і крива
Дорога снів, що почалась з Едему?
Де найдорожче рвали на слова:
Воно з тих пір тримається окремо.

Твій океан й моя байдужість гір
Зійшлись удвох посеред Курукшетри,
Щоб завершити споконвічний спір.
Життя і смерть на відстані півметра.

Ти не тремтиш. Ти зневажаєш страх,
Яким вони просякли, лиш скорились.
Цінує небо волелюбний птах.
Я піднімусь, якщо знайдуться сили.

Лиши струмок, що так й не пересох,
Жагу життя, що нищить навіть грати,
Єдине серце, б’ється що на двох.
Його в кінці так страшно розривати.

Лишись сама. Іще не впала ніч.
Най буде так – сьогодні ти сильніша.
Життя і смерть. Як завжди віч-на-віч
В уривках сну, де ми забули тишу.

Лиши себе серед старих листів,
Серед зірок, що надто рано гаснуть.
Серед упертих давніх почуттів,
Які завжди спалахують невчасно.

Лиши мене. Вже близько холоди.
Підуть сніги, що з гір лавини зрушать.
Мені ж твоєї вистачить води,
Чий спокій я ніколи не порушу.

История cоздания стихотворения: