Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Виктор Остапенко
Тема:Религиозные стихи
Опубликовано: 2019-11-23 07:37:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Вся жизнь прошла, казалось бы невинно
И тёмных пятен в жизни не найти...
Но вот теперь в коляске инвалидной,
Он вспомнил беспредельно прожитые дни...
Как будто киноплёнкой прокрутилась,
Легла вся жизнь на маленький экран:
Впервые сигарета прикурилась,
Впервые водка налита в стакан...
Вот первая девчонка со слезами,
Которую пощёчиной он уложил в постель...
Вот кража первая, разборки с пацанами,
А вот тюрьма и за решёткой дверь...
Казалось всё..., вот здесь остановиться
И жизни этой пора сказать бы "нет"...
Но в его жизни снова появился
Очередной, он - вор-авторитет...
В пятнадцать лет всё кажется невинным...
Его гордыню лелеяли слова:
"Ты будешь первым, хозяином всей жизни,
Не прогибаться ни пред кем, и никогда!"
И вот свобода, новые знакомства,
Крутые деньги, девки, кабаки...
И делать боль другим, казалось очень просто,
Остановиться было просто не с руки...
Уже почуствовав вкус денег и удачи...
Уже почуяв безнаказанность всего...
Уже и мама стала "старой клячей",
Святого в жизни не осталось ничего...
И вот последняя ступень, а дальше тьма...
Иголка в вену тупо так воткнулась
И наркота по жилам потекла,
Лишь сердце матери внезапно встрепенулось...
И вот палата, белый потолок,
В халате белом мама у кровати...
А впереди опять лишенья срок,
Пришёл тот день возмездья и расплаты...
Опять тюрьма, решётка и шконарь...
Опять "баланда" кислая на ужин...
Он крестик вновь поставит в календарь,
Осознавая, что никому уже не нужен...
Однажды ночью, он не помнит кто, зачем и как
Затеял эту драку...?
И только нож блесну в чужих руках,
Ему воткнули сзади под лопатку...
И вот теперь на долгие года,
Ему сидеть в коляске инвалидной...
Без совести смотреть другим в глаза
И претворяться будто жизнь прошла невинно...
Он вспомнил всё..., лишь слёзы на глазах,
Напомнили о том, что в сердце рана...
В его душе остался только страх...,
Страх оказаться пред вратами "ада"...
Всё стихло..., унеслося в "бытиё"
И только тикали часы одни в ночи...
Он знал, что жизнь обратно не вернёшь
И лишь уста шептали: "Господи, прости!!!"
История cоздания стихотворения:
Это такой прикол или
недоразумение: "чтя,
следя, шутя, льстя,
пыхтя, обратя, паря,
цветя, гудя"? Стихосложенье рьяно чтя, за пузырями слов следя, пишу серьёзно, не шутя, по Хайфе, льстя, хожу пыхтя, на всё вниманье обратя, смотрю, над городом паря, как он хорош, всегда цветя, и как пчелиный рой гудя. |
Рецензия от: Владимир Роберта 2024-04-25 22:50:21 |
+1. Хорошая снежная книжка получилась ! Успехов Вам, мира, Инна! |
Рецензия от: Людмила Варавко 2024-04-25 22:45:09 |
Чудова пісня! Неймовірно щирий вірш, музика та чоловіче виконання - все у гармонії. Дякую пані Ніні та групі "Злива" за ще один діамант! |
Рецензия от: Артур Дмитрович Курдіновський 2024-04-25 22:28:49 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |