Автор: Олег Крушельницький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-12-21 21:20:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ДАР ВІД БОГА

Не смію я казати правду,
Бо сам в неправді довго жив.
Я мушу те вам розказати,
Що серцем своїм пережив.

Що істина, то дар від бога,
Вона дається як душа,
Коли ти не міркуєш злого,
Тоді відкриється вона.

А правда, то є добрий намір,
Нехай він трохи не такий,
Але ти не ворожиш в храмі
Не вдариш києм по спині.

Ти прагнеш жити наче хвиля.
Яку плекає океан.
А той твій дух неначе скеля,
Зломає лезо від меча.

Та все минеться не одразу
І все пройде неначе сон.
Ти пам'ятай про батька свого,
Про неньку теж не забувай!

У цьому світі вдосталь злого,
І є достатньо ворогів.
Ти не цурайся роду свого
І гідно борони братів!

История cоздания стихотворения: