Автор: Олег Крушельницький
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2020-02-27 19:02:39
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЛАВИНУ ГНІВУ НЕ СПИНИТИ

Закляті вороги - найліпші друзі.
Вони як леміш в гострім плузі:
Тебе невпинно орють, орють, орють,
А ти все родиш, родиш, родиш.

Куєш в вогні свою сумлінно волю  
Та в битві здобуваєш долю,
За кроком крок ідеш до перемоги,
Камінням розбиваєш ноги.

Нестерпний біль - то є блага наука,
Рабом прожити - то є мука:
Сидіти тишком нишком в теплій хаті,
Вужем повзти та не літати.

Навіщо ми прийшли на грішну землю?
Чиюсь кормити душу темну?
Блукати тінями у царстві світла,
Щоб нас ламали хвилі вітру?

Е ні, не так то воно, браття, було -
Не затягнуло річку мулом.
Брехнею загатили підлі люди,
Джерела прикопали всюди.

Господній намір пліттю не скорити,
Лавину гніву не спинити.
Кістки зламає, скрутить й розіб'є,
Розірве в дрантя й рознесе.

p.s.Причини перманентних козацько-селянських («гайдамацьких») повстань у XVIII ст.
образно узагальнив у своїй поемі «Канівський замок» (1828 р.) відомий польський поет
періоду Романтизму С. Гощинський. У поетичних рядках, які він вклав у вуста ватажка
повсталих у 1768 р. українців козака Небаби, закликав йти на боротьбу за власні права:

Всіх, в кого батько забитий різками,
Всіх, в кого жінка сподобалась пану,
В кого зґвалтована донька панами,
В кого відібрано паном кохану,
— Йменням батьків та їх суму і болю,
Йменням дитячої горя й недолі
Всіх закликаю я, всіх викликаю:
Вийдіть вперед — і рушайте за мною!

История cоздания стихотворения: