Автор: Олег Крушельницький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-08-28 10:30:02
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ДЕВ'ЯТИЙ ВАЛ

Якісь ви хвилі не спокійні,
якісь ви дивні, наче злі.
Об камінь б'ються ваші тіні —
згубили крила у пітьмі.

Чого ти вітер сієш смуту,
гойдаєш морем з краю в край?
Забудь навіки про спокуту,
за те, що баламутиш рай.

Там де любов — немає злості,
там навіть сонце не пече,
там ніч та день, приходять в гості,
там час в провалля не тече.

Живе там спокій безтурботно,
у тій блакитній глибині.
Там людям зовсім, не спекотно,
як тут у нас на мілині.

Нема на що огиді спертись —
здійняти в небо хвилі вал,
нема кому там в душу вдертись,
та розігнати гніву шквал.

На дні, на дні лежить кохання,
а не на скалях в марноті,
у водах повного мовчання,
у тій бездонній чистоті..

История cоздания стихотворения: