Автор: Олег Крушельницький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-09-13 15:42:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Лілея зріє на світанку,
у водах чистої ріки.
Ось, ось вона розправить крила —
свої рожеві пелюстки.
Вона оголить своє серце,
освятить небо стиглий цвіт.
Ховатись в мороці не треба —
душа явилася на світ.
Вона впивається на волі,
навколо сіє аромат...
Щоб не згубила ніч неволі,
їй час вертатися назад.
Нап'ється свіжого повітря,
залишить пагони нові...
Покриє хвилями латаття,
сховають води мовчазні.
Оце життя! Життя в любові...
Життя без смутку та брехні!
Таке, як фарби кольорові,
які малюють на воді.
История cоздания стихотворения:
Щиро дякую, Темлана! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:53:07 |
Чаты, форумы дарили эмоции. Значит, были нужны. |
Рецензия от: Вокисон 2024-03-28 13:51:12 |
Гарно, соковито. |
Рецензия от: Вокисон 2024-03-28 13:48:31 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |