...

Автор: Сергей Сонник
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2020-02-04 19:27:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Каракурт

Каракурт в літровій банці,
В карцері склянім,
Павутиння звів у танці,
Сиве, наче дим.

І завмер в сліпім чеканні
Жертви на обід,
Та, нажаль, його бажання
Не побачать світ.

В банці буде він до смерті,
Поки час не вб'є.
Хай який він буде впертий,
Скло ж бо не проб'є.

Та хоча, якщо по суті,
Без вини він там.
Лиш тому, що у отруті
Смерть приносить нам...

Павутиння звів у танці,
Сиве, наче дим,
Каракурт в літровій банці,
В карцері склянім.

История cоздания стихотворения:

3
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 163

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 7.
І за що ж його так? Жили собі павучки на землі 300 мільйонів років, прийшла людина, яка й трьох мільйонів не прожила, та й давай керувати. :)))))))))))))
2020-02-29 22:25:56
Ну, таке життя, такі правила гри - хто зверху, той і задає тон, ритм і частоту... Повірте, якщо б членистоногі вигадали інтернет, збудували піраміди і полетіл б у космос раніще нас, то цього вірша і у планах не було б, як і нас з Вами - парадокс життя... Щиро дякую за відгук, пане Ботуров, приємна Ваша увага. Гарного настрою, натхнення і хай щастить!
2020-02-29 22:33:22
Шкода павучка... Сергійчику, хлопчику, прийдеш зі школи - погодуй його чимось, не дай померти голодною смертю!
2020-02-06 12:13:57
Обов"язково, тьотінько Таню, і погодую його, і померти не дам, і до сусідського городу випустити не забуду. Там бабця Маруська часто порпареться, язиката така бабця, мамця її відьмою називає за те, що вона всіх то до біса, то до чорта лисого посилає, хай, може вкусить її за язика... (ой, яким бешкетником я був малим, аж хгадувати боязно) Щиро дякую за відгук, Тетяно. Хай щастить!
2020-02-06 23:14:06
А ми в дитячі роки ловили тарантулів.
Теж кидали в банку, а зараз навіть жалко...

Цікавий вірш!
2020-02-04 22:37:21
...а потім приносили додому, дивилися у банку, а там залишався лише один тарантул - всі інші мертві. Було колись, та що поробиш, дітьми були... Щиро дякую, Миколо, хай щастить і гарного вечора!
2020-02-04 22:54:22
Так і було...бились вони між собою
2020-02-04 22:56:22
2020-02-04 22:58:13
Цікавий вірш і цікаво описана тема, гарна віршована форма! Цим літом я бачила на своєму підвіконні Богомола, коли я його фотографувала, він дивився на мене, як на ворога, слідкував за мною. Шкоди йому я не нанесла, лише підштовхнула і тваринка полетіла на крону вишні. Лише потім знайшла відео в інеті і бачила які ці Богомоли полювальники, бачила що їх також тримають у банках і коли їх випускають в квартирі, вони полюють на мух і пауків і навіть на мишей.
PS - треба буде мені придумати невеличкий віршик і показати на фото богомола, якого я сфотографувала.
2020-02-04 22:03:28
Богомоли - цікаві створіння, Тетяно, як на вигляд, так і у поведінці. Гадаю, що вони більше ніж варті того, аби про них написати вірша... Щиро дякую за відгук. Натхнення Вам і гарного вечора!
2020-02-04 22:20:29
В раю пауки не кусались,
В раю они "прахом" питались...
Увы, согрешил человек,
И прокляты все мы навек...
Но рай нам вернет наш Творец,
И злу там наступит конец,
И мы это можем узнать,
Когда будем Слово читать.

Удивительно, что во втором классе вы так написали...
Грамотно, со смыслом, с пониманием. Замечательно!
2020-02-04 19:57:52
Щиро дякую, Ольго, цікавий експромт... А у другому класі я багато що писав: і вірші, і на парканах... Вірш, як ви розумієте, трошки відредагований був з часом, але суть його залишилась та сама. Гарного вечора і хай щастить!
2020-02-04 20:14:15
А мы во втором классе еще буквы выводили... Так мне помнится...
2020-02-04 20:17:18
А я у другому класі відмінником був, умів уже не тільки літери виводити, але й слова у речення складати - акселерація... То Ви, Ольго, щось плутаєте...
2020-02-04 20:46:01
Так я о себе. Я ж еще из каменного века Нас учили долго, но то, что в головы попадало, то до сих пор там... Сейчас учат просто ужас как... Учителя пишут с ошибками...
2020-02-04 20:54:38
Не прибідняйтесь, Ольго, тоді ще кам"яного віку не було, він тільки нещодавно почався, я маю на увазі освіту. А тут вже, як не кажіть, просто жах - погоджуюсь з Вами. І вчителя пишуть з помилками, і учні неуважніші, ніж були раніше, хоча... От, як приклад, виклав я віршика і не помітив, що слово "тому" у мене написано два рази підряд, а слово "там" як "иам" - і ніхто навіть не помітив... Оце якби подруга з Італії не надіслала б листа з поправками по електронній пошті,так і висів би віршик з помилками - триндець повний...
2020-02-04 21:25:02
Слово "сам" я заметила, но понятно же, что это не ошибка, а просто описка... Несущественно... Хуже, когда делают грамматические ошибки...
2020-02-04 22:18:42
Набагато гірше, звичайно, якщо не говорити прямо: погано. Ніколи не був взірцем правопису - всі ми люди, всі ми помиляємося - але інколи читаєш таке, що навіть і не уявляєш, як можна робити такі помилки. А в поезії, де ритм має величезне значення, ще й правильний наголос треба враховувати - тут вже треба бути добре обізнаною людиною... Радує одне, що всьому можна навчитися, але ж... декому просто ліньки, типу і так зійде, не стріляти ж з нього, як кажуть.
2020-02-04 22:31:02
Мені завжди шкода представників дикої природи, хоч вони й такі небезпечні, як Ваш герой...Як кажуть знавці, вони нападають на людину тільки, коли почувають себе у небезпеці...Може інколи і помиляються, але то вже інша історія...На все добре!)))
2020-02-04 19:38:24
Каракурт сам не нападає на людину, він може вкусити лише у разі небезпеки. Його отруута смертельна, а зважаючи на те, що протиотруту у нас інколи в день з вогнем не знайдеш, то самі розумієте. Нажаль, людина і природа завжди була в протистоянні одна до одної, але надія на те, що вони колись досягнуть паритету поки ще жевріє у серцях небагатьох людей... Щиро дякую за відгук, Юрію, гарного вечора і хай щастить!
2020-02-04 19:47:35
Навзаєм,Сергію!
2020-02-04 19:56:41
"Вірш для дітей" про смерть? Не впевнений.
2020-02-04 19:30:56
Всеволод, цей вірш я написав у другому класі - це по-перше, а по-друге: не розумію вашого обурення, вірш не про смерть, а про реалії життя. Дякую за відгук, хай щастить!
2020-02-04 19:37:38
Всеволоде, а як щодо долі бідного павучка з "Мухи-цокотухи", якому лютий комар шаблюкою голову відтяв, або ж рудого тарганчика, жорстоко вбитого кілером-горобцем?
2020-02-06 12:10:18
Той павук з "Мухи-цокотухи" перед смертю вчинив злочин. Це різні речі - кара за злочин і банка-тюрма та голодна смерть за "просто так".
2020-02-06 22:42:06
Ну тоді зовсім інша справа! А то ж виходить прямо як у тій садистській пісеньці про Сірого Козлика, якого ні за що, ні про що, вовки-відморозки взяли та зжерли...
2020-02-06 22:53:51

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод!
Рецензия от:
Владимир Рудов
2024-03-29 06:50:33
Как правдиво!!))
Рецензия от:
Сніжана Назаренко
2024-03-29 06:00:53
У меня выступают слезы от ваших строк.
Спасибо!
Вы очищает душу!!!
Рецензия от:
Сніжана Назаренко
2024-03-29 05:58:31
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.