Автор: Сергей Сонник
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-05-11 08:46:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

КОЛОДЯЗНО на СЕРЦІ

Колодязно на серці, як в засуху,
Хоча воно джерельцем б'є і б'є...
Бездонні зорі вже пізнали стуху,
Але кугут світанок не піє.

Майбутній день ввижається вчорашнім,
Якому ще не місце і не час.
Ліхтар самотній в сутінки вінтажні
Не ллє, а ляпа світло... не для нас,

Істот з планети ночі та фантазій,
Створінь з води, повітря та вогню.
В цю мить лише кохатися начасі й
Босоніж снами вештатися ню --

Зливатися в єдину надістоту...
Але пора прокинутись з утіх,
Змивати з крил сусальну позолоту
І зоряну пилюку з босих ніг.

Настане мить -- вчорашній день майбутнім
Насниться знов тобі, мені і... нам!
Для нас закони фізики відсутні,
Коли ми віддаємось спільним снам...

Бездонні зорі вже пізнали стуху,
Хоча кугут світанок не піє.
Колодязно на серці, як в засуху,
Але воно джерельцем б'є і б'є...

10.05.2023
м. Райський Куточок
© Сергій Сонник

История cоздания стихотворения: