Автор: Юрий Мельничок
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-04-04 19:31:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ми намалюємо мир на Землі

Я намалюю мир на  Землі,
Де серце від ран заживає,
Де діти щасливі, ще зовсім малі,
І Сонце над ними сіяє.

Забулося слово війна,
Минулися різні хвороби,
Велика щоправда ціна,
Та ми досягнули жадоби.

Усе зеленіє, цвіте,
Земля кругом оживає,
Снарядами вже не мете,
Лиш квітами все заростає.

Радіють усі навкруги,
Промайнули вічні тривоги,
З’єдналися два береги,
І зникли між ними пороги.

Збуваються мрії людей,
Усього усім вистачає,
Світ повен прекрасних ідей,
Де кожен від щастя співає.

Красиво усе це звучить,
Та правда на жаль не така,
Ворог усіх нас гнобить,
Ще від часів козака.

Давно вже кожен за себе,
Давно кожна хата з краю,
Ніхто не шукає потреби,
І так без потреб помирають.

Потреби в духовному світі,
Потреби в соціальному житті,
Багато потреб нам треба,
Та люди вже зовсім не ті.

Їх можна усіх зрозуміти,
Багато кому довіряли,
Надіялись, вірили, мов діти,
Даремно надії плекали.

Ми намалюємо мир на Землі,
І стане усе це реальність,
У єдності люди сильні,
Без єдності, просто банальність.

История cоздания стихотворения: