Автор: Стах Розсоха
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-01-23 22:31:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
День раптово поблід - ми одні на планеті.
Я фіранки на вікнах щільніше стулю,
Напишу тобі в твітер: зустрічаю о третій -
Щоб скоріше побачить останню зорю.
Є два місця на схилах, вважай що в партері,
Хвиля берег піщаний повільно рівня.
Неба є невиразні, бліді акварелі,
Вітер, спогадів плюскіт, дерева і я.
Ти побачиш весь світ неозброєним оком,
Як з орбіт сходять раптом небесні тіла,
У непам’яті космосу гинуть щороку -
Як твій усміх, печаль і любов, що була.
Сотні тисяч парсек на руці фітнес-трекер
Не покаже: у всесвіті чорна діра!
Це останній рубіж, про який хриплий репер -
Посивілий туман нам ледь чутно зігра.
Наша зустріч – остання строфа у сонеті.
Пронесеться, як спогад, яскравий болід.
Не обманюй себе: ми одні на планеті,
І востаннє холоне склепіння граніт.
История cоздания стихотворения:
Пора издавать книжку ваших рекомендаций!))) |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 12:17:51 |
Ноги стали уставать,
голова кружиться, Сердце надо разогнать!.. чтоб опять трудится |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 12:10:30 |
Спасибо, Рейчел! Там процветает сплошной сатанизм... |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 12:03:56 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |