Автор: Стах Розсоха
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-04-23 17:40:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Лампа осяє галактики дальні,
Кроки у просторі надто легкі.
Ти поринаєш у космос вітальні,
Де причаїлися тіні хиткі.
Ранку прозорість ховають ролети,
Сутінки - ночі вчорашньої клон.
Можна порізатись вістрям комети -
Смугою дня, що порушив твій сон.
Це не хвороба - застуда звичайна!
Світ диха важко з людьми в унісон.
Може, погода така аномальна,
Наче смертельний пробіг марафон.
Вітер по місту шугатиме злісно.
Знай, вже ніхто не потисне руки!
Ми залишаємось - нині і прісно
Темного Всесвіту одинаки.
История cоздания стихотворения:
Дякую, Виктор! Тема не избитая и очень нужная для нашей жизни! Понравились стихи!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:19:17 |
Очень понравился стих! Оценки по стихотворению: Ритм: 5 Размер: 5 Рифма: 5 Метафоричность и целостность образов: 5 Эмоциональное воздействие: 5 Глубина мысли и точность логики: 5 |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-29 13:18:34 |
Торжество у тварей этих,
скоро будет под
запретом. В это верю я давно, сразу как слетит мурло. Не теряй надежды, Игорь! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:14:08 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |