Автор: Стах Розсоха
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-06-05 11:12:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
До нас прилітав голуб,
Ми назвали його Піджин.
Він крилом зачепив наш побут,
Наче камінь посунув наріжний.
У прицілі вікна перехресті
Він, як куля, злітав угору.
І сідав на балкон честь по честі,
Зустрічав тиху літню пору.
Обирав він між небом і нами,
Розглядав силует годівниці.
І рипіли віконні рами
На туманнім кордоні столиці.
Він, здавалося, хоче знати,
Як давно похилились віти.
І чому біла ковдра зім’ята,
І вино у руках не зігріте.
І чи можна зерно від полови
Відділить,коли все непросто.
І коли важча прикре слово,
Яке з плюскотом в воду з мосту.
Чи потрібна обом переправа...
Промінь тихо в кімнату лився.
Голуб крила знічев’я розправив,
І в блакитній імлі розчинився.
История cоздания стихотворения:
Душевно откликнулось,
дорогая Жанетта! С теплом души к твоей душе, |
Рецензия от: Елена Максимова 2024-03-29 08:55:12 |
Один, услышав,
утвердился... Другой, напротив, обозлился,- Их, к сожаленью, большинство... Иисус собрать детей стремился, А сатана над Ним глумился, Распространяя ложь и зло!.. Так и сегодня происходит. Не научился мир любви!.. Святую Истину находит Душою кроткий в эти дни! |
Рецензия от: Василий Омельченко 2024-03-29 07:39:50 |
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |