Автор: Олег Сычев
Тема:Городская лирика
Опубликовано: 2020-02-06 12:44:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Дніпропетровськ мости розкинув над Дніпром,
На правий берег перекинув магістралі,
Автомобільні й залізничні, загалом,
Що на Донбас ведуть, на Харківщину й далі.
Дніпро широкий в тому місті, так і є,
І місто теж колись з розмахом будувалось,
Воно завжди хвилює враження моє,
Яке завжди за кращі спогади трималось.
Там промайнула гідна молодість моя,
Найкращі роки я провів у цьому місті,
Уносить все Дніпровська сильна течія,
І тільки спогади лишаються, на місці.
Складалась доля там щасливая моя,
В Дніпропетровську я зустрів свою кохану,
Тут перший рік минув подружнього життя,
До цього міста маю я велику шану.
Студентські роки, будівельний інститут,
На Патаржинського гуртожиток старенький,
Роки кохання, Боже, все це було тут,
А вже тепер моя кохана тричі ненька.
Є що згадати про любов і про Дніпро,
І повертається до мене те натхнення,
І линуть вірші, як і в ті роки було,
З Дніпра пішло моє щасливе сьогодення.
Багато років вже минуло з тих часів,
Але ж здається, що було недавно зовсім
Тепер дивлюсь я на Дніпро з отих мостів,
Коли везе мене по них залізний потяг.
Напевне вже багато змін там відбулось,
Але ж залишилось багато і старого,
Напевне так Дніпро хвилює ще когось,
Хто дивиться із потяга на нього.
18.08.2003 р.
История cоздания стихотворения:
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |