Автор: Олег Сычев
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2020-02-12 18:07:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Атомне ковадло.

Своє Чорнобиль врешті виправдав ім`я,
Подія чорна відбулася в тому місті,
І, як пророцтво, назва чорна, та страшна,
Луною чорною котилась по Поліссі

Скотилась Прип'яттю до самого Дніпра,
Радіоактивною, отруйною водою,
Радіоактивними дощами пролилась,
Лягла на очі похоронною сльозою.

Багато років бачим наслідки її,
Тієї атомної, злої катастрофи.
Але не вміщується в мозоку моїм,
Як ми дійшли до української Голгофи?

І хто проектував оту АЕС,
Хто бомбу закопав в такому місці,
Отримав вбивствоядерний еффект,
Невже насправді нам бажав лише користі?

Пиляв він гілку, ту, на котрій всі живуть,
Нам треба атомних побільш електростанцій!
Та ми забули, якщо гілка упаде,
То доведеться дуже довго кубиркатись.

Невже Чорнобиль нас нічому не навчив,
І ми будуємо АЕС у Смертограді?
А що ж нащадкам залишаємо своїм,
Невже два метри вглиб землі,невже насправді?

А може  розірвати ланцюжок,
І не довбати більше атомне ковадло?
Бо може статись що заносиш молоток,
Та щось підложить під нього якеєсь падло.

История cоздания стихотворения: