Автор: Федчук Евгений
Тема:Исторические стихи
Опубликовано: 2020-02-06 17:19:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Вони зустрілись через стільки літ,
Звела їх доля у турецькій ямі.
І той,і другий вже старезний дід.
Хоча колись і були земляками,
Та доля їх порізно розвела,
Розкидала,як кошенят по світу,
Ще молодими вирвала з села,
Примусила гіркую чашу пити.
І от тепер зустрілися вони
В чужій країні в сотнях верст від дому.
Та відчуття далекої війни
Жило і досі в тому і другому.
Тож зустріч їх нерадісна була
У кожного було чим уколоти,
У кожного кипіло вдосталь зла
Готового враз вихлюпнутись з рота.
Зустрілися – руки не подали.
Лиш поглядом,готовим спопелити,
Один другого з відстані пекли.
Один не стримавсь:
-Стрілись, пройдисвіте!
Ну,що,прогнали ляхи,наче пса?
Багато від них срібників отримав?
- Ти глянь на себе краще! Хто ти сам? –
Другий теж язика свого не втримав,-
Багато заплатили москалі
За те,що ти продав їм рідну хату?
Це через тебе в нашому селі
Лишилось вдів і сиріт так багато!
- Москаль той нас від ляхів захистив,
Від тих,що ти привів на батьківщину!
Хмель ледве-ледве нас від них звільнив,
А ти ножем,як Каїн,її в спину.
- Ти мені ляхом очі не коли.
Ти ж бачив сам,як цар повівся з нами.
Самі б ми проти встоять не змогли,
А лях нам поміч надавав військами.
- Донадавався! Бачив,у яких
Лежала у руїнах Україна!?
І то усе від ляхів від твоїх!
Це через них вкраїнський люд погинув.
- А чим же твої кращі москалі?
Селян знов під панів позаганяли.
Ти бачив,що зробилося в селі,
Де москалі тепер запанували?
Усіх незгодних «до стіни» й в Сибір.
Козак,що мав би по степу гуляти,
Канали риє та рубає бір.
Нема кому Вкраїну захищати.
- Ти про Вкраїну краще помовчи.
Теж захисник у лядському,у дранті!
Він мене буде розуму учить.
Ми з москалями – то народи братні.
Москаль поміг нам ворога прогнать,
Звільнив від ляхів неньку-Україну.
А ти вмів ляхам чоботи лизать
Та іще нам,також,стріляти в спину.
- Та я ж і проти ляха воював!
Бо я за вільну Україну бився!
- Ти б,може,інше що-небудь збрехав.
Бодай би краще ти й не народився.
То через тебе пролилася кров
І Україна в скруті опинилась.
І не кажи їй про свою любов.
Це ми за неї з москалями бились!
Тут із кутка чийсь голос обізвавсь,
Що аж морозом обдало по спині:
- Як кожен з вас для одного старавсь,
То де та вільна Україна нині?
Вам не скубтися – помиритись слід
І Україну разом захищати,
Лише тоді постане на весь світ
Велична й сильна Україна-мати.
І ви цьому дітей,онуків вчить,
А не шукайте поміж себе крайніх.
Миріться швидше.Треба далі жить,
Забудьте про старі зажилі рани.
Бо й вони будуть,як і ви,сидіть
По чужих ямах по чужих країнах.
А нам потрібно для одного жить –
Щоб процвітала ненька – Україна!
История cоздания стихотворения:
Дуже цікаво вийшло.
Безліч питань, і у
кожного своя відповідь.
Може- не розгнуздати? Важке слово для звучання, але по смислу, то мабуть воно? Якщо я там зрозуміла. Можу помилятися. |
Рецензия от: Леся Леся 2024-03-28 11:25:09 |
Поэты точно
экстрималы, На людях ходят без штанов. За отзывы, дают хоть балы, Но к оплеухе будь готов! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 11:19:37 |
Так, швидко летять
роки... Дякую, Світлано, за щемливі спогади! |
Рецензия от: Леся Леся 2024-03-28 11:19:12 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |