Нет статуса

Автор: Федчук Евгений
Тема:Религиозные стихи
Опубликовано: 2020-02-08 16:14:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Я йшов горами доки й спала ніч

Я йшов горами доки й спала ніч,
Вузенька стежка вилась під ногами.
Я думав,що вже скоро віч на віч
Зустрінусь зі своїми ворогами.
Аж раптом камінь шлях загородив,
Великий камінь на стежині прямо.
Я в темряві піднять його хотів,
Уперся і руками,і ногами.
Та лише сили витратив дарма –
Підняти камінь було не під силу,
Мов у полоні він мене тримав.
Я знов і знов впирався в його тіло,
Підважував,напружувався враз.
Здавалось, м’язи зараз розірвуться.
І відступав безсилий кожен раз,
Не бачив краю тій нелюдській муці.
Я ж маю вчасно встигнути туди,
Де друзі вже на ворога чекають.
Невже лишу їх посеред біди,
Нехай без мене смерть свою стрічають?
Та ні,нізащо! І,набравшись сил,
Я знов і знов на камінь той кидався.
Лежала ніч примарлива навкіл,
Лиш я один у темряві змагався.
Коли ж зовсім не стало сил моїх,
Почув я голос зовсім-зовсім тихий.
Звідкіль лунав він – зрозуміть не міг,
Бо ж темрява навколо,як на лихо:
- Спинись,не мучся! Відпочинь поки,
Діждися ранку – він мудріший ночі.
У темряві твій вибір нелегкий,
А ранок враз відкриє твої очі.
Послухав я,під каменем приліг,
Забув про все,віддавшися Морфею.
Здавалося, очей стулить не встиг,
Як небо освітилося зорею.
І в променях ранкових я уздрів,
Що дарма силу витрачав  я досі.
Бо над проваллям камінь той висів,
Його штовхнути куди слід і досить…
В житті проблем не перерахувать,
Ми їх наскоком вирішити хочем.
Та досить темну ніч перечекать
І світло дня відкриє наші очі.

История cоздания стихотворения:

1

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 119

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.

Тетяна Іванова Юртина

Супер! Я в захваті від того, що прочитала і Ваші філософські Мудрі роздуми - можуть бути дуже гарною порадою усім, хто намагається вирішити проблему тоді, коли не має змоги подивитись на неї при денному світлі, а ми всі надриваємо свої сили... А в Дійсності треба завжди пригадати мудру приказку, яка буде нам на поміч тоді, коли ми хочемо вирішити миттєво свою промлему на життєвому шляху - Ранок - мудріше вечора! При ранковому світлі ми маємо змогу побачити те, що не можемо узріти вночі! Мені - дуже сподобався Ваш філософський повчальний вірш!
Хай щастить Вам - в усьому!

2020-02-08 16:58:20

Тетяна Іванова Юртина

"Та лише сили витратив дарма" - скорочена строка. Та лише сили витратив я дарма. Тут, якщо добавити "я" вирівняється ритмічність і віршований розмір.

2020-02-08 17:01:57

Федчук Евгений

Дякую і за слова , і за підказку.

2020-02-08 17:11:57

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений