АНОНС конкурса "Ветер вольных вод"
/ АП Творческие конкурсы /
БОЛЬ ЗЕМЛИ
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 2476 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Нет статуса

Автор: Федчук Евгений
Тема: Патриотические стихи
Опубликовано: 2020-02-09 18:09:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Звучить в моїй країні річ чужа

Звучить в моїй країні річ чужа,
Своєю якось сором говорити,
Бо ще зіваки раптом набіжать
На дивака такого поглядіти.
Я добре знаю і чужу,й свою,
Моя нічим чужої і не гірша.
Ба,навіть краща. Але,бач,стою
І говорю чужою. Когось тішу,
Хто свою мову вищою вважа,
Мою ж не зна та і не хоче знати.
Звучить в моїй країні річ чужа,
А я соромлюсь їй протистояти.

История cоздания стихотворения:

3
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 216

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 7.
Мову рідної держави,
безумовно, треба знати,
щоб думки про різні справи
бездоганно виражати.

Інші мови теж потрібні.
Вдоскональся таким чином:
скільки мов посів як рідні,
стільки раз ти і людина.

Російська мова в Україні розповсюджена, тому, що це була державна мова радянського союзу. У нас в місті Сєверодонецьку було 16 російськомовних кіл і одна українськомовна, яка згодом закрилась, тому, що не стало учнів, що бажали там вчитись. Коли я в місті Бердичіві поступив в заочну школу, виявилось, що вона російськомовна.
2020-03-22 19:14:21
Багато проблем(зокрема і мовна) закладені були ще століття назад політикою русифікації. І не люди в тому винні. Але хіба питання мови повинно роз’єднувати народ? Чи в нас більше проблем немає?
2020-03-22 21:01:14
Я народилася, вчилася, живу і помру в Украіні. Ала так вже вийшло, що мій батько, який також народився, та жив в Украіні - росіянин за походженням. Вдома ми спілкувалися російською, та й у томі місті Украіні в той час російська мова була своєю... Піденне портове місто... Ніхто нікому ніколи не заважав та не забороняв спілкуватися тією мовою, яка була до вподоби. Я завжди спілкуюся з людьми мовою, на якій говорить мій співрозмовник, часом навіть не помічаючи, на якій саме, настільки обидві мови для нас усіх звичні та рідні. Якщо ж для вас моя РІДНА мова (а це, виходить - російська, адже я - не так звана "єтнічна" украінка, хоча, хто знає усіх своіх пращурів) - чужа, то виходить, що і я чужа в Ураіні, в краіні, в якій існує досить багато різних народів та мов. А скажіть, будь ласка, яку саме украінську мову ви маєте на увазі?.. Суржик, на якому говорить львівська область, чи суржик, на якому говорить Закарпаття?.. Дякую за увагу.
2020-03-21 23:56:18
Я маю на увазі літературну українську мову. Я - етнічний українець, вільно розмовляю і українською, і російською, і суржиком, трохи англійською. Для мене нема різниці - хто ви, хоч негр, аби людина була хороша. Менше слухайте брехні про мовне питання в Україні. Його просто не існує. Ніхт о нікого не вважає людьми другого сорту. Це все в головах політиків. Але, без мови немає нації і держави. Чомусь люди, які їдуть жити до США, Німечини чи інших країн, зубрять їхню мову і не бурчать. А в нас вчити українську - проблема. Свого часу у Франції була проблема засилля англійської, німецької, французька мова занепадала. Лише жорстка політика уряду в мовному питанні зберегла французьку мову. Те ж саме скажу про Прибалтику.Ви можете говорити будь-якою мовою, але, якщо ви патріот України, то повинні знати (крім своєї) і українську. Який же ви тоді патріот? Я не про тих патріотів, які грають цю роль, а про справжніх, ідейних. Тому і хочу, щоб в Україні звучала все більше українська. І не через примус, а з доброї волі і при заохоченні. Може трохи сумбурно, але десь так. Дякую.
2020-03-22 17:22:52
Доброго вечера!.Вы же сами этот вопрос и подняли...
В Канаде два языка, потому что ДВА народа. Причем тут Франция вообще, с эммигрантами, говорящими на ста языках?.. Прибалтика.. Хм..Там русских не любили и не любят, но это далеко не пример демократии и толерантности с своим же гражданам, но другой национальности, волею случая живущими там с "начала веков", образно говоря. Я вам говорю, что в Украине испокон веку! - живут ДВА народа, а не один!.. А то, что страна называется Украиной, и один народ - украинцы (национальность), так это говорит о том, что
эту ТЕРРИТОРИЮ, обозначенную гос.границами, так когда-то назвали, как и все прочие территории. При чем здесь население, которое в ней живет?.. Такие вот патриоты как вы, поднимают это вопросы, следуя крайне бесчеловечным и "не цивилизованным" амбициям политиков, которые такой неумной, мягко говоря, политикой и сталкивают лбами население страны. ДВА языка, государственных, а может, и три - должно быть в такой стране. И ничего бы страшного не произошло. Люди точно были бы не против. Но кто людей спрашивает там, в тех "верхах", которые забрались на верх при помощи денег и преступлений против своего же народа.
2020-03-22 19:31:58
Доброго вечера!.Вы же сами этот вопрос и подняли...
В Канаде два языка, потому что ДВА народа. Причем тут Франция вообще, с эммигрантами, говорящими на ста языках?.. Прибалтика.. Хм..Там русских не любили и не любят, но это далеко не пример демократии и толерантности с своим же гражданам, но другой национальности, волею случая живущими там с "начала веков", образно говоря. Я вам говорю, что в Украине испокон веку! - живут ДВА народа, а не один!.. А то, что страна называется Украиной, и один народ - украинцы (национальность), так это говорит о том, что
эту ТЕРРИТОРИЮ, обозначенную гос.границами, так когда-то назвали, как и все прочие территории. При чем здесь население, которое в ней живет?.. Такие вот патриоты как вы, поднимают это вопросы, следуя крайне бесчеловечным и "не цивилизованным" амбициям политиков, которые такой неумной, мягко говоря, политикой и сталкивают лбами население страны. ДВА языка, государственных, а может, и три - должно быть в такой стране. И ничего бы страшного не произошло. Люди точно были бы не против. Но кто людей спрашивает там, в тех "верхах", которые забрались на верх при помощи денег и преступлений против своего же народа.
2020-03-22 19:31:59
Якщо вже говорити про народи, то в нас живе не два народи. Куди ж ви діли татар, болгар, греків, гагаузів, євреїв і десятки інших? А вони ж тоді як? Що, не мають права на власну мову? В країні, де проживають багато народів повинна бути єдина мова спілкування всіх, хто тут проживає. І тут немає жодної політики. В Росії, до речі, теж проживає сотня народів і державна російська мова є обєднуючою. Щодо Франції, то питання мови там було підняти задовго до того, як її заполонили вихідці з колишніх колоній. Канада теж не приклад, тому що власне Канада і Квебек були заселені англійцями і французами відповідно. А державна мова там англійська. Мова ж зовсім не про те. Ви просто не хочкете чути іншої думки. Я ж не виступаю за негайну українізацію всіх і вся. Всі мови повинні співіснувати в державі, раз уже так трапилося. Але повинна бути єдина мова загального спілкування. І в кожної держави вона своя. І так має бути. Але прийти до цього ми повинні поступово, підтримуючи і заохочуючи . Якщо ви озлилися на націоналістів, то я до них великої поваги теж не відчуваю. І не слухайте дурниць, які мелять політики. У вас особисто були якісь проблеми з мовою в Україні? Не загальні, не те, що десь хтось говорить, а особисті.Я, наприклад вільно говорю російською з україномовними, українською з російськомовними і ні я, ні вони не звертаємо на це жодної уваги. Тоді до чого всі ці розмови про ущемлення? Я виріс на Запоріжжі, там суржик ще той? І що, хтось на це звертає увагу? Ні. Ми самі зациклюємося на питаннях, які не варті "виїденого яйця". А зманюють нас на це політики, яким гарно крадеться, поки ми чубимося. Воно нам треба? І, зверніть увагу, більшість населення на це вже не ведеться. Мовного питання у нас немає. І чужих народів у нас немає.Кожен, хто боліє за Україну, є патріот. А мова? З часом все стане на свої місця. Так що не ображайтеся. Нам , насправді, нема зовсім чого ділити. Ми ж з вами хочемо одного і того ж - жити в своїй незалежній державі. А про чужу мову - то ж не про звичайну російську мову, а про агресивну, брехливу, загарбницьку московську, яка і хоче нас з вами роз’єднати.
2020-03-22 21:23:31
Ну так надо было и писать о захватчиках, но ваше произведение не о том, однако. А о самой речи, как таковой. Раз речь "чужая", то вывод один - и люди ЧУЖИЕ в своей стране. Этот вопрос, конечно, сложный, и не мне, глупой, не могущей разобраться подчас, (как и многим из нас, даже в своей семье), решать, как можно все это урегулировать. Но обидно, что твой родной, опять же таки, повторюсь, язык, называют чужим люди, живущие с тобой в одной и той же стране. Если бы я только могла, если бы это было для меня возможно, я бы давно уехала из Украины. Честно говорю, что никогда не чувствовала себя в ней "своей"... Не из-за "языка" или из-за "мовы", а потому, что как человек, я не нужна и не важна тем, кто "наверху", у власти. Как собакам, нам бросают они со стола сухие корки и обглоданные кости. И так было и в пресловутом "совке", но люди с шорами на глазах этого не видели, считая, что им хорошо было в том огромном закрытом от всего мира и огороженном колючей проволокой пространстве, так и теперь, когда люди думают, что их избранные ими вожди будут думать о том, как улучшить их жизнь. Знаю хорошо, что хорошо там, где нас нет. Но все равно очень жалею, что не решилась когда-то давно выехать туда, куда мечтала попасть всю жизнь, еще с самого детства. Когда о таком, возможно, еще никто и не мечтал из простых людей. По крайней мере, тогда бы знала, что никто мне ничего не должен, и то, что случилось, то результат моего собственного решения. И, если бы я оказалась ТАМ, в той далекой и чужой стране, то, конечно, я бы выучила язык, на котором в ней общаются люди. Но я выучила и здесь язык, на котором говорят украинцы по национальности, но мой язык здесь "чужой", хотя на нем говорит едва ли не половина населения многих регионов. Не знаю, сумела ли я выразить мысль, и поймете ли вы меня. Но, все равно... Я просто устала от ЭТОГО мира, где люди не слушают Бога. Знаю, что так и должно быть. Но тяжело это осознавать. Всего вам доброго, всех благ. Спасибо, что хоть не гоните... Это шутка...
2020-03-22 21:45:50
По-перше, вірш написаний в далекому 2004. Тоді в Україні з українською мовою було дуже сутужно. По-друге, невже ви думаєте, що мені, україномовному в Україні легше живеться і я не хотів поїхати світ за очі. По-третє, я теж вивчив російську і недоліком це не вважаю. Повторюю, мова нас не розділяє, нас розділяють політики, які вже тридцять років гріють на цьому питанні руки і набивають собі кишені. Так що, як говорив кіт Леопольд: "Давайте жить дружно".
2020-03-22 22:10:00
Вы не слышите никого, кроме себя... Я со всеми стараюсь жить дружно, но если мне говорят, что я чужая, то я понимаю, что это так и есть. Более не смею отнимать вашего внимания. Всего вам доброго, мира и добра.
2020-03-22 22:23:17
Мені здається, зараз в Україні, навпаки, забороняють російською мовою розмовляти. Принаймні в державних установах. Вважаю це несправедливо.
2020-03-21 23:48:43
Взагалі-то, в будь-якій державі світу чиновник зобов’язаний володіти державною мовою. Це не стосується простих людей. І, якби чиновники не "варили воду" і не колотили людей (бо їм ліньки вчити українську), то і питання про приниження російської не стояло б. Бо такого питання в Україні просто немає. Я вільно говорю і одною, і іншою і ще жодного разу не мав проблем. Дякую.
2020-03-22 17:01:06
Дякую вам, Євген за щирість, за громадську позицію, за любов до рідного, за те, що ваші думки співзвучні з моїми. Все буде УКРАЇНА!
2020-03-21 23:40:30
Я б сказав:"Хай живе Україна!" Нам чужого не треба. Дякую.
2020-03-22 16:54:34
І не лише звучить, але й агресує, верещить, нападає, нав'язується, привертає до себе увагу та вимагає особливого ставлення... Щоб протистояти їй, зараз потрібно мати неабияку силу, завзятість і сміливість.
2020-03-20 00:13:26
Я, взагалі-то не проти інших мов, але, вважаю, що в нашій державі українська мова повинна бути у пріоритеті. Інакше буде , як у Ліни Костенко : "Нації вмирають не од інфаркту, спочатку їм відбирає мову". Дякую.
2020-03-20 18:22:47
Підтримую. У Ліни Костенко чимало влучних висловлювань про мову, сповнених болю та справедливого гніву. І хоч вони спонукають до здорового глузду, але не завжди почуті...

"У всіх країнах мови як мови, інструмент спілкування, у нас це фактор відчуження. Глуха ворожість оточує нашу мову, навіть тепер, у нашій власній державі. Ми вже як нацменшина, кожне мурло тебе може образити. Я ж не можу кроку ступити, скрізь привертаю увагу, іноді навіть позитивну, але від цього не легше. Бо в самій природі цієї уваги є щось протиприродне, принизливе. Людина розмовляє рідною мовою, а на неї озираються (...) Україна - це резервація для Українців. Жоден українець не почувається своїм у своїй державі. Він тут чужий самим фактом вживання своєї мови".
© Ліна Костенко
2020-03-21 23:23:22
2020-03-21 23:39:43
Дякую! Схвильована...
2020-03-19 23:19:50
Значить, не дарма писав. Дякую.
2020-03-20 18:20:20
А я радію, що знайшла ще одного україноськомовного автора. Тому вношу Вас у список рекомендованих мною авторів іншим читачам, щоб і самій Вас не загубити і іншим читачам запропонувати ваші вірші.
А ще я Вам щиро дякую за оцей вірш. справжнє, рідне...
2020-02-10 21:51:55
Щиро дякую. Єднаймося, у тому наша сила.
2020-02-11 10:03:28

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Нам би розуму на виборах, навіть зараз при зеленій пандемії рейтинг медведчуківських, як на мене, зашкалює.
Рецензия от: Бордонос
2020-09-27 12:45:08
Такие чувства! Не надо к алтарю. С уважением, Ю.Л.
Рецензия от: Литвинов Юрий
2020-09-27 12:44:48
Главное. что поняли всё-таки!)
Рецензия от: Сольвейг
2020-09-27 12:40:42
На форуме обсуждают
Є такий хороший старий анекдот.

Іде бабця з онуком біля пам’ятника Богданові Хмельницькому.

Онук запитує:

«Бабушка, скажи, пажалуйста, а ш(...)
Рецензия от: Радонька
2020-09-27 11:06:21
Знову почув про "Дике поле".
Друзі, це маніпуляція.
Термін "Дике поле" вигадали поляки у 16 ст.
"Диким полем" нази(...)
Рецензия от: Радонька
2020-09-27 08:51:12
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.