Автор: Федчук Евгений
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-02-15 18:22:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Одинока хата при дорозі
Сумовито дивиться у світ,
Бо давно вже на її порозі
Не лишався хоч маленький слід.
Похилилась хата сиротливо,
Постаріла зразу на віки,
А ще ж рік назад була красива,
Красувалась на усі боки.
Та,коли господаря не стало,
Все змінилось за якуюсь мить.
І стояла хата,мов питала:
Задля кого їй на світі жить?
История cоздания стихотворения:
Чудові спогади дитинства! Нехай Вам щастить, Світлано! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-03-28 16:11:11 |
Чудово написали, Едуарде,
майстерно, з присмаком
іронії та філософським
поглядом на
реальність. Нехай щастить Вам під мирним небом, здійснюються найкращі сподівання |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 16:07:56 |
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |