Автор: Федчук Евгений
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-07-05 20:05:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Прийшов додому батько із роботи

Прийшов додому батько із роботи.
Вже зорі в небі…Втомлений і злий.
Аж тут стріча його синок малий,
Пита: - Татусю, якщо ти не проти,
Скажи, а скільки заробляєш ти?
Озлився батько: - А тобі навіщо?
- Мені цікаво. Хочу знати лише.
От за годину скільки заплатив
Тобі господар, в кого ти працюєш?
- П’ятсот…А що? – Зам’явся син на мить:
- Хотів би тебе, тату, попросить
Позичить триста!.. – Сину, ти жартуєш?
Я так працюю тяжко, а тобі
На іграшку якусь потрібні гроші!
Іди негайно спати, бо ще трошки
Й заробиш добре ременя собі!
Малий понуро голову схилив
Та і пішов до себе у кімнату.
А батько все продовжував стояти,
Не міг ніяк погамувати гнів.
«Та, як він сміє про таке просить?..»
Але потроху гнів його улігся
І він спокійно думати спромігся:
«А, може, справді, хоче він купить
Щось необхідне. Чорт з грошима тими.
Він в мене їх ніколи ж не просив…»
В кімнату сина двері відчинив:
- Не спиш ще, синку? Вибач, що нагримав.
Важкий був день. Не стримався. Зірвавсь.
Ось на, тримай ті триста, що просив ти.
Син усміхнувся. Що то значить – діти.
- Спасибі, тату!  – радісно озвавсь.
А потім із-під по́душки дістав
Він іще кілька папірців зім’ятих.
- У тебе ж є вже? – розізлився тато.-
Навіщо ж ти у мене позичав?
- У мене є, але… замало того…-
Він склав докупи гроші всі, що мав.-
Ось тут п’ятсот…- І батькові віддав. –
Продай мені годину часу свого…
Прийди, будь ласка, завтра ти раніш
І повечеряй раз хоча б із нами…
У батька прірва раптом між думками,
Бо син вказав йому - що важливіш.

История cоздания стихотворения: