Автор: Федчук Евгений
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-08-14 19:57:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Йшли два ангели якось, світом мандрували

Йшли два ангели якось, світом мандрували.
Зупинились на нічліг у багатий дім.
Та господарі були непривітні їм,
Тож в холодному підвалі спати їх поклали.
Бачить старший у стіні дірку, наче блюдце.
Встав, заклав її аби не було й слідів.
Молодий його пита: - Нащо так зробив?
- Речі зовсім не такі, якими здаються!..
Молодий не зрозумів – та вже не питає.
Вже на другу ніч вони в бідний дім прийшли.
Там господарі гостинно дуже прийняли,
Пригостили мандрівних всім, що лише мають.
Постіль їм свою дали аби ті спочили.
Вранці бачать хазяїв у сльозах обох.
Виявляється, вночі взяв корову Бог,
А вони з тії корови тільки-но і жи́ли.
Молодий питає знов: - Можеш пояснити?
Ти багатому поміг, хоч він і скупий,
А родині бідній, а́ле добрій отакій
Ти єдину їх надію не зміг захистити.
- Речі зовсім не такі, якими здаються!
У підвалі в тій дірі давній скарб лежав.
Я зробив, аби скупому в руки не попав.
Колись більш достойні люди для нього знайдуться.
А вночі, коли ти спав, ангел смерті входив.
Жінку він хотів забрать – я корову дав.
Ще ніхто усіх обставин у житті не знав,
Що на краще , що на гірше – зрозуміти годі.

История cоздания стихотворения: