Автор: Федчук Евгений
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-09-18 19:17:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Нічого не буває без причини

Нічого не буває без причини
Й без наслідків нічого не бува.
І все, що ми в житті своєму чиним,
Пов’язане: поступки і слова.
І кожен жест, і кожне наше слово
По світу розлітаються умить.
І хтось стає щасливішим від того,
Комусь від того, навпаки, болить.
І все, що відбувається навколо,
Поступків наших наслідки і слів.
Ми ловимо відлуння того болю,
Що кожен з нас комусь та причинив.
Купаємось в чужого щастя хвилях,
Якому ми причиною були
І відчуваєм силу чи безсилля,
Коли не те зробили, що могли.
Слова чи ранять, чи лікують рани
І, доки буде рана та боліть,
Не дивлячись ні на які старання,
У пам’яті причина буде жить.
Ми живемо у дій своїх відлунні
І наше слово створює наш світ
Та граємо на душ незримих струнах,
І слухаємо музику в отвіт.
І часто через довгі-довгі роки
Та наша гра відгукується в нас.
Для пам’яті не так важливі строки,
Не завжди душу вилікує час.
Душевні рани живлять нашу пам’ять,
Тому-то зло так довго в ній живе.
Ми їх лікуєм вчинками, словами
Та треба час, допоки заживе.
Добро ж лікує наші рани швидко,
А з ранами і пам’ять пропада.
Немає рани – розірвалась нитка
І вже нема від того і сліда.
А, щоб добро твоє не забувалось,
Потрібно кожен день його творить.
А злу, аби у пам’яті зосталось,
Достатня буде лише одна мить.
Не кидайтесь учинками й словами
І зла навколо себе не чиніть.
Потрібно буде працювати роками,
Щоб того всього наслідки змінить.

История cоздания стихотворения: