Автор: Федчук Евгений
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-09-29 19:39:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Шторм виніс корабель на скелі гострі
І він на друзки розваливсь за мить.
Трьох юнаків лиш винесло на острів,
Де людям не доводилося жить.
Щоб вижити, їм вчитись довелося:
Вогонь добути, здобич вполювать.
Ходили напівголі, майже босі,
Але-таки навчились виживать.
Зробили собі з дерева ікону,
Самі для себе склали молитви.
Гадали, що тут жити їм до скону
Та інших не побачити живих.
Уже коли до сивини дожили,
Місіонери якось припливли.
Води запас поповнити хотіли,
А тут старезних трьох дідів знайшли.
З цікавістю про все їх розпитали.
Дізнавшись, як же моляться діди,
Їм правильні молитви розказали
І попливли, набравши свіжої води.
Від острова ще недалеко були,
Аж бачать – по воді старенькі мчать:
- Ми ваших молитов слова забули!-
Місіонерам здалеку кричать.
Побачивши таку Господню милість,
Хтось закричав: - Та, можете забуть!
Моліться так, як ви раніш молились,
Так ближче ви до Господа, мабуть!
История cоздания стихотворения:
Дякую, Сніжана! Сила духу наш головний аргумент! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 20:00:42 |
Пусть будут такими все наши дни!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:55:56 |
Дякую, Таня! Будуть зміни найкращі, все зміниться у бік правди! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:53:49 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |