Нет статуса

Автор: Федчук Евгений
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-04-14 16:52:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Нісенітниця?

Зібрались троє не старих дідів
На вихідних разом десь погуляти.
Один з них у селі сусіднім жив.
Домовились, де має тих чекати.
Отож, на місце по дорозі брів,
Задумався, машини не помітив.
Водій також, напевно, гав ловив
Та й діда збив. І що тепер робити?
До діда. Той не дихає, лежить.
Туди-сюди огледівсь, вліво-вправо.
Аж недалеко зовсім стовп стоїть.
Під пахви діда, ледь дотяг, поставив,
Обпер, мов дід стоїть та стовп трима.
Та і хутенько по шляху подався.
Діди ж чекають – того все нема:
- От, клятий, мабуть, знову накидався?!
Пішли шукати. Йдуть собі, ідуть,
Аж бачать - стовп стоїть і підпирає.
Гукати стали. Тому, мов не чуть.
Один з дороги камінець хапає
Аби «глухого» того розбудить.
І так невдало кинув – прямо в «стріху».
Дід похитнувся та й упав умить.
Підбігли ті, а той уже й не диха.
Убили діда? Що робити їм?
Адже посадять. Підхопили того,
Неначе, він п’янючий геть у дим.
Та й подались, куди веде дорога.
Десь, думають, подалі відведем,
Аби на нас підозра не упала.
А тут же поряд залізниця йде,
Отож вони до станції дістались,
Взяли квитки і втрьох в купе сидять.
Набридло двом з покійником сидіти.
- Пішли, - один говорить, - поминать.
- А цього ми куди повинні діти?
Підперли діда та до рук йому
Газету вклали, мов сидить, читає.
Та і пішли. А скоро по тому
В купе грузин якиїсь зазирає.
Трима важку валізу у руках.
- Є вільне місце? – запитав у діда.
А той мовчить, немов не «при ділах».
«Мовчиш і хай. Без тебе я обі́йдусь!»
Валізу на полицю нагорі.
Сам сів навпроти діда, спочиває.
Смикнувся потяг саме в цій порі,
Валіза пада й діда прибиває.
Грузин до діда – вже не диха він.
Ну, що робити? Тож в’язниця світить.
До коридора поглядів грузин
Чи нема свідків, щоб спокійно вийти.
Там зовсім пусто. Діда підхопив,
У тамбур витяг, під стіну поставив.
Дістав собі цигарку, запалив
І дідові цигарку в рота вставив.
А сам усівся у купе й сидить.
Тим часом провідниця прибирала.
Уздріла діда, що стоїть, димить
Й сердито говорити йому стала:
- Не можна тут палити! Припиніть!
А той не слуха, далі собі смалить.
Їй довелося ще раз повторить.
Уваги - нуль. Тож геть сердита стала
Й совочком діда «цюк» по голові.
Той і упав. Та кинулась до діда.
А той до лоба вже і очі звів.
І що робити? До в’язниці ж піде?
Відкрила двері. Свідків бо ж нема.
Та й штурхонула діда із вагону.
Спокійно повернулася сама
До себе. Більше прибирать не годна.
Тим часом повернулися діди,
Товариша добряче пом’янули.
А у купе лише грузин сидить.
- А де дідусь? – Пішов, як вас не було
У тамбур. Ще й цигарку попрохав.
Ті здивувались. Та ж не скажуть правди,
Що дід же мертвий. Як би він устав?
- А ви спитайте провідниці. – радить
Грузин дідам. До неї подались:
- Ви діда тут не бачили? – питають.
- Так він зійшов на станції! – Коли?
- Та півгодини вже, мабуть, минає.
Діждались ті, як потяг зупинивсь
Та кинулись бігом до автомата
Питатися, чи дід де не з’явивсь.
По моргах – лиш даремна часу трата.
Нема ніде. В лікарні почали
Тоді дзвонити. От в одній говорять,
Що, справді, до них діда привезли
І буде операція вже скоро.
Як розпитали – то, здається, він.
І зріст, і одяг, і волосся сиве.
І на обличчі шрам старий один.
І палець на руці - мізинець криво.
Вони туди. Заскочили нараз.
- Де лікар ваш? – у медсестри питають.
- Закінчив операцію якраз.
За п’ять хвилин отут з’явитись має.
От і хірург нарешті загляда.
- Як там, скажіть?  Нема чому радіти?
І стомлений хірург відповіда:
- Та не хвилюйтесь так. Він буде жити!

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 30

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 3.

Фома К

Як має жити, то буде. От так історія.

2024-04-17 19:53:18

Федчук Евгений

Звісно, все ж від Бога залежить. Хтось перечепиться та й голову розіб’є, а хтось з літака впаде і живий залишиться. Дякую.

2024-04-18 19:44:35

Анна Маслова

Якийсь "чорний гумор".. однако...
В діда походу дев'ять життів як у кота...
Дякую.

2024-04-15 00:52:07

Федчук Евгений

Знаєте, в житті і не таке буває. Головне, що дід живий. Дякую.

2024-04-18 19:43:28

Оксана Василець

Оце детективчик!!! Слава Богу, дід живий! Дякую, Євене!

2024-04-14 18:30:17

Федчук Евгений

Не прийшов ще час дідові помирати. Дякую.

2024-04-18 19:35:55

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений