Автор: Алек Чудь
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-02-04 14:03:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Тобі

Ти осяяна променем з неба,
Ти моя незбагненна красуня.
Я ж кохаю тебе, моя леле,
І тобі я співаю пісні.
Про п'янких поцілунків відлуння,
І про сонцем насичені дні.                                                                                                                                            
                                                                                                                                                                                        
Лиш для тебе,веселкою в небі,
Розіллюся на барви яскраві.
Вітром ніжним, до тебе торкнуся
Поцілую дощем, твої очі ласкаві,
Зіркой ранньою в небі засяю.
Та впаду коло ніг, в росяній тишині.

Чи втомилися ніжки твої моя люба?
Т'е на руки візьму, й полечу наче птах.
Колискову співатиму,якщо заснула.
Як проснешся, промінням всміхнуся я в твоїх очах.

Я ж кохаю тебе до безтями.
Від Землі до зірок,в небуття.
Від початку, до самого краю.
До того, де нема вороття.

История cоздания стихотворения: