Автор: Дарина Романовская
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2020-02-08 09:07:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Каштани

Стоять між нами
велетні-каштани,
зануривши гілля в небесну гладь,
і там гілками,
вольові титани,
до сонця намагаються дістать.

Вам сонце - тато,
земля - рідна мати,
а Україна - то одна любов.
Зелені лати
одягли солдати.
Війна прийшла на нашу землю знов.

І вам, каштани,
залишають рани,
і гинуть люди,
і реве земля.
Гудуть екрани,
а у них барани,
які лише повчають нас життя.

Вкраїна мила
вас слізьми умила,
щоб ваші рани швидше заросли.
Одні могили
майже кожну милю,
вже тереном колючим поросли.

А зверху вітер
колихає віти,
і падають на землю "їжаки".
Ох як же, вітер,
ворогів простити,
що прикидались друзями віки?

История cоздания стихотворения: