Автор: Олександр Рожко
Тема:Акростихи
Опубликовано: 2022-07-11 16:06:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

"НЕСКОРЕНІ МІСТА"

Безмежне горе прилетіло в Україну
У лютому з війною від росії,
Чимало болю в землю нашу сіє...
Аж стільки ж літ були ми всі наївні.

І вірили, що світ нас захищає,
Разом всі з нами днями і ночами.
Поки аж не настав лихий той час-
І Крим забрали, й майже весь Донбас.
Нікчемні орки несуть горе, сум і біл
Ь, вклоняючись диктаторові- гному,

Гвардійці наші й ЗСУ дають їм бій,
Орду рашистську змішуючи з гноєм.
Сволоту путінську, яка прийшла все нищить
Та красти, та вбивати,  й руйнувати.
Одна в нас ціль- палати має вата,
московію топити нижче й нижче.
Ембарго нафті, газу, усій рашці,
лінградський нехай здохне уже рашпіл
Ь. Вже в багатьох містах його могили,

Мале ж, огидне чмо ніяк не згине.
Аборт зробити мала б його мати,
Рагуль щоб цей нам не псував повітря,
І не лунали зараз би гармати,
Убралась би  в яскравий цвіт палітра.
Потворі треба ж такій було уродитись,
Одна паскуда  бункерна там десь
Ламає долю люблячих  сердец
Ь- безглузда гномокарликова дикість.

КИдає на міндобрива бурятів.
Їх доля- будуть вбиті і прокляті.
Вони крадуть в нас будки й унітази,

Огидним самкам ліфи й труси-"стрази".
Хоча буряти, звісно,образ збірний.
ТИран зазомбував всю одну шосту,
росію потягнув на гибель вірну,
Кретинів оболванив надто жорстко.
Абсурдність бункерного діда просто бісить.

Кого прийшов той дурень визволяти?
Один єдиний світом всім проклятий.
Нехай вже до кобзона взяв би візу.
Обнулений, насправді ж просто нуль-
Так скажуть всі на кожній із півкуль.
Однак, той зомболікторат з росії
Пив, спав, йому і вибрали "месію".

Свиней неначе їх тримають у сажу.
Утіха-  спати, жрати, знову спати.
МИнають роки і не видно рубежу,

Чого чекати від тієї вати...
Етногенез їх очевидно від амеби,
Раби немов  без гідності й скелету,
Не в дусі скласти жодного куплету,
І кроку ні без дозволу й потреби.
Галюцинація соловоскабейова,
Ідеологія відверто безголова.
В’язниця всіх шакалів тих чекає,

Хто з «ящика» брехав, з вас кожен Каїн.
Ефемериди в колі журналістів,
Риторику свою засуньте в дупу.
Сволоти ви не на своєму місці
Обман у ваших головах і тупість.
Недопалок кремлівський, вбивця, гнида,

Обрав, шакал позорний, шлях злочинний.
Давно чекають всі його кончини,
Етап в Гаагу- ось його планида.
Сирени ж в Україні закінчаться
Агресор здохне і настане щастя.

Хай процвітають Миколаїв, Лисичанськ,
А також  Запоріжжя,  і Слов’янськ.
Розквітнуть знов Попасна, Краматорськ і
Кременчук, Енергодар і Кривий Ріг,
Ізюм і Мелітополь… Знайте  орки-
Весна ще прийде в Україну на поріг.

История cоздания стихотворения:

09.06-11.07.2022р.