Автор: Олександр Рожко
Тема:Городская лирика
Опубликовано: 2024-03-17 22:42:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

"МІЙ МИРГОРОД"

Мій Миргороде, я згадую тебе часто,
там народився і жив, по вулицях твоїх шастав.
По Восьмого Березня, Вокзальній і на роботу-
на мірадзавод "Салютом"... і по суботах.
По Мінзаводській з мірадіка до сиркомбінату-
в їдальні на обід там проїдав зарплату.
По Свідницького до бурси і на футбольне поле,
де в баталіях не раз відзначався голом.
А з Панаса Мирного крізь Сорочинську і на пляж,
чи по Кашинського до базару по пиво й біляш.
А давно, у вісідесятих, все це неначе сон-
в дитинстві з м'ячем по Гоголя на стадіон.
В автобус біля курорту сідали зразу
(чи ж біля "України")- і "двійкою" до турбази.
А тоді як побігаємо дві годинки-
у "Кулінарію", що поруч по сік і "корзинку".
А ще на перервах до "Лакомки" з п'ятої школи
по молочний коктейль (була дефіцитом "Кола").
Фруктове пюре в майонезних баночках купували,
і без трубочок- отвори в кришечках пробивали.
І всякий через дірочку пюре те смоктав-
яблуко-морква чи сливово-яблучне- смакота...
А на Данила Апостола ходив і в "Барвінок",
і в студію звукозапису- писати касети й бабіни.
А через мисливський двір повз книжковий в "Україну"
у хлібний відділ по круглу свіжу хлібину.
На стадіон в шостій школі- пам'ятаю ще там болото,
баталії там після школи і після роботи.
І катки на Панаса Мирного я пам'ятаю
біля "Малятка" і в сорок четвертому кварталі.
А через курортний міст в бік "бочки" до станції прокату-
катамарани й човни там брали разів багато.
І потім педалями або веслами- все просто
до підвісного або ж центрального мосту.
Наплаваємося, накупаємося на славу
і в кіно- в Палац Культури або в "Полтаву".
А в дев'яностих, коли вуса вже виросли в мене
на пиво- "Український борщ", "Горка", "Пельменна".
Замість грошей- купони-фантики кольорові,
замість бокалів пиво- в баночки півлітрові...
Як залишав тебе- був дві тисячі сьомий,
усі клітини я згадую твої, зьома-
Дранки та Острів, Стадня і Почапці,
а у Ліску могли надавати й по "шапці".
Зінчаші, Довге Озеро та Бакалівка,
Королівщина, Личанка і Харківка.
Нафто й авіамістечка я не згадав ще й досі,
та ж курчат по осені, а іще ж не осінь.
А почалася зараз тільки лише весна,
і знову наснився Миргород, певне, і сам не знав...
Як приїду то тебе наступного разу в гості-
не прошу я багато- миру і чисту постіль.

История cоздания стихотворения:

13-14.03.2024р.