Автор: Дарья Пестова
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2022-12-14 13:14:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Відьма Смарагдового Моху

Я відьма
Смарагдового моху
Прийшла до тебе,
В твоє чуже місто.

Я тут жила,
Тепер — лише кохаю.
Я хочу
Тобі душу розповісти.

Немає дня,
Коли б я не торкалась
До тебе так,
Неначе все життя

Чекала я,
Що ось, тобі зізнаюсь:
Немає в мене дому
Й укриття.

Чарує ніч
І час іти від тебе.
Ударить сніг,
Мов ляпас,
По щоках.

Ми восени
З тобою покохались
В надії,
Що залишимось в снігах.

Ти моя сутність,
Ти — моє створіння,
Хоч ти не мій,
Хоч все не наше тут.

Але любов
Раптово засвітилась,
Звільнивши нас
Для радості від пут.

Я хочу вп'ятись
В твою білу шию
І карі очі
Бачити до дна.

Я у тобі
Лісами засміялась,
І ти мені
Ім'я своє віддав.

Хто ти, створіння,
Схоже на домівку?
Міста, місцини,
Місяць і mistakes —

Усе любов,
Усе душа поглине.
Це краще, аніж пристрасть,
Або секс.

І мої пасма,
Твої руки-лапи
І наші губи —
Все нові стежки,

Які ведуть туди,
Де завжди ясно,
Туди, де дім
На відстані руки.

История cоздания стихотворения: