Автор: Вадим Вернигор
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2020-08-08 22:07:51
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я на тебе, чародійко, подивлюсь
Та й задивлюсь, моя дівчинко,
Замилуюсь станом твоїм дівочим.
Моє серце стрепенеться,
Й шалено заб'ється,
Червона кров у тілі закипить.
Моя чарівна й неповторна,
Серед всіх дівчат найкраща,
Люба-мила краля моя.
Найрозумніша красуня з красунь.
Файна зіронька!!!
История cоздания стихотворения:
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Всё по честному, где
лесть, Иногда теряют честь. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:04:03 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |