Автор: Вадим Вернигор
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2020-09-12 22:50:51
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Нащадки

Красуня по стежці трусцою біжить,
Серце тренує, кров розганяє
І судини хороші свої витреновує.
Вона гнучка й жилиста,
М'язи по тілу грають,
А волосся на сонці аж блистить!
Очі сяють, посмішка на лиці.

В думці електронна музика грає
(Телефону в неї не має).
Тут хлопець знайомий телефонує:
Краля на Землі,
Парубок на тій новій планеті,
Теж бігає і в холодній воді
Зараз плаває й закаляється.
Наступного року він до неї приїде.
Легінь до чорнобривки залицяється.
За біліони парсек і в іншій галактиці
Вони думками спілкуються
В прямому часі.

       P.S.

Поки, що це все тільки у мені
І в цій моїй думі.
Може люди прокинуться?
Й більш не ляжуть спати.
Течуть ріки червоної крові
Й на сердешній планеті
Не має любові.

    12 вересня 2020 року
  Королівська застава

История cоздания стихотворения: