Автор: Юлія Ципляк
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-12-01 22:12:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Уява

У твоїх словах забагато болю,
У твоїх очах забагато суму.
Усе, що я маю, - ліки.
Візьми їх, прийми, благаю.
Твій голос щоранку тихий,
Уява сіда на повіки.
Усе, що я маю, - тіло,
Без крові - лиш з поліглюкіном.
У серці твоєму туга,
Вона розростається в прірву.
Я маю ще подих - слухай.
Усе, що я маю, вирвуть.
В словах забагато болю,
В палаті замало квітів.
Сьогодні все тіло - ліки.
Сьогодні ти йдеш додому.
Удень забагато сяйва,
В тобі вже немає світла.
Ця ніч буде надхвороблива,
А шкіра завчасно зблідніла.

Учора прибори замовкли,
Між стін неприборкана тиша
Ширяє у пошуках ніші,
Вона на їх фоні біліша.
Сьогодні на крик стало більше,
Сьогодні ти йдеш відворотно.
У тебе немає дому.
Для тебе немає інших.

Сьогодні земля чорніша,
В очах вже замало місця.
Навпроти стоїть Всевишній,
Він той, Кому також не спиться.
В словах забагато болю,
В кишені не випиті ліки.
Усе, що я маю, навіки
Лишиться уявно з тобою.

29.03.2022

Фото sonidzes

История cоздания стихотворения: