Нет статуса

Автор: Тетяна Котельник
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-07-31 20:23:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Рідна хата

На світі є шляхів багато                                                           
та наймиліший серцю шлях -                                                    
до рідної старої хати,                                                                
що загубилась у полях.
        
В ній у дитинстві від батьків.                                                    
ми слухали вечірні казки                                                            
І не забудем вже повік                                                            
цей острівок добра і ласки.    

В ній ми зростали, малюки,                                                 
тут тато з мамою чекали…   
А їх  ікони й рушники                        
у світ всіх нас благословляли.
                                
Біля вікна росла калина,
у шибку стукала гілками.                                      
Весна нам споришем стелила
зелений килим під ногами.
                                        
Як влітку пахла матіола!                                  
Любисток в мальвах зеленів..
Стояла пасіка - довкола
бджолиний рій весь день гудів.
                                                                                                
Та хата в пам’яті бринить,
у снах всім нам не раз наснилась,
Вона тримається, стоїть…                                                        
хоч призьба зовсім покосилась…  

Не забувайте свій поріг,
своє коріння й рідний край!
Нехай не заросте повік
стежина у дитинства рай!    

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 1730

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 6.

Вики

Дуже схожа хата на світлині на хату моєї бабусі у селі на Полтавщині.
Там кожне літо я в неї гостювала...
Зараз хати немає
Бабуся померла давно,у 1991.
А хату якісь злодії підпалили...

2021-01-26 09:21:01

Тетяна Котельник

І в мене ця світлина викликає подібне відчуття! Ми всі родом з дитинства, а воно у нас було схожим

2021-01-26 17:35:02

Вики

Такі хатинки тільки в Україні.
В мене є з чим порівняти.
В другій бабусі, в РФ, там був дерев'яний дім, типу " сруб".
В середині , підлога не пофарбована, і такі ж стіни були. А кроваті ,теж були,як лави з деревини.

2021-01-26 17:45:54

Тетяна Котельник

А в Черкаській області у дідусевій хаті пам"ятаю, як долівку глиною мащали, а потім як висохне сіном притрушували. Такі пахощі у тій хатинці були м"яти, чебрецю і різнотрав"я...

2021-01-26 18:26:56

Гребенченко Владислав

Чудовий вірш!))

2020-12-25 21:16:22

Тетяна Котельник

Дякую!

2020-12-25 22:52:21

Малашенко Любовь

Проникливо і зворушливо! Сподобалось)))

2020-08-11 18:42:50

Тетяна Котельник

Вдячна Вам, Любо, за гарний відгук.

2020-08-11 21:13:00

Лана Шакула

Дитинство у різних людей - різне, дехто жив в гуртожитку і в дитсадку... Але, безумовно, любов і тепло рідних ЗАВЖДИ пам'ятатимемо, де б вони не проявлялися...

2020-08-07 19:15:31

Тетяна Котельник

Дякую за відгук, Лано! Я виросла в квартирі п'ятиповерхівки, а вірш про бабусину сільську хату, де мені було добре і затишно в дитинстві...

2020-08-07 21:22:25

Радонька

Гарна присвята рідній землі.🌿🌹

2020-08-06 10:41:40

Тетяна Котельник

Щиро вдячна за Ваш коментар!

2020-08-06 10:51:06

Лариса Гараган

Дуже гарно, зворушливо і проникливо, Танюшо. Добре, коли є куди повертатися.
Нехай щастить, і натхненним буде серпень!

2020-08-01 00:18:13

Тетяна Котельник

Ларисо, я вдячна Вам за такий відгукБажаю Вам також щастя і творчої вдачі

2020-08-01 08:30:09

Лариса Гараган

2020-08-01 11:45:05

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений