Автор: Константинополь
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2020-08-15 11:30:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Духом всі ми від народження вільні...

Мамо, ти казала мені,
що людина від народження вільна.
Ти казала, що БОГИ діляться
з нами, Духом Свободи.
Так чому ллється кров вже стонадцять віків,
і життя людське насичене біллю,
а у тяжкій щоденній борні,
і донині воюють народи?

Бунт супроти диктату тирана,
а ось тут, проти рабства повстання…
Там нарід досі носить кайдани?
Там чекає на них покарання?

Мамо, за що їх б’ють і катують?
Звідки в людях ця лють і ця підлість?
Деспот Божу Іскру не зруйнує...
Запалала в серцях справедливість...

Не мовчи! Вже потрібно кричати!
Завжди справжня любов с кулаками.
Ти навчала нас не пробачати,
Тих, хто гнобив нарід наш віками...

Хай живе Білорусія вільна
І нехай слава наша зростає.
В нас є мрія і місія спільна.
Сила Духу тирана здолає!

История cоздания стихотворения: