Вірю у перемогу України та її відродження

Автор: Константинополь
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2020-09-01 09:34:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

~~~ Пам’яті Дмитра Тимчука ~~~

Пам’яті Дмитра Тимчука.
Координатора центра «Інформаційний спротив», військового журналіста, підполковника запасу ВСУ,
та справжнього патріота; самовідданого і сміливого сина української нації…
Слава! Слава! Слава!

Ми над прірвою всіх нелюдських потрясінь і незгоди,
Стоїмо, під небесним ковчегом, в апокаліпсі днів.
Там, в ночі, атакують потвори-істоти мій острів свободи,
Тут весь розпач виплескую, ярість, обурення, сум свій і гнів…

Я пронизую смерть, доленосним мечем Мельпомени.
Неминучість життів у  пророцтві, в санскриті псалмів…
На гончарному колі буття вони ліплять нові мізансцени…
Поминальні свічки сяють куполом тисяч вогнів.

Я загруз у цій вирві війни, і не маючи права на відступ,
Я наказ свій останній читав під вогнем, у полоні кривавих «котлів».
Україно моя,- моє рідне, коштовне, безціне намисто,
Привітай і зігрій у обіймах ланів найвідважних синів!…

На цю землю не зійдуть з Небес рятувати нас БОГИ.
Шостий рік на Голгофі під розп’яттям стоять матері,
І цілують, слізьми омивають скривавлені ноги,
І читають молитви палкі від зорі до нової зорі…

Та кому ж завинили? Чом несем знов цей Хрест наджертовний?
Смерть у муках солодша за тебе, ніж казково-багате  ярмо,
Я на волю злетів, подивись в мої очі Господь, я свободний,
Хліб – це тіло моє, но а кров, як солодке і терпке вино…

История cоздания стихотворения:

2

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 181

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

наталия остапенко

!!

2020-09-21 10:21:24

Сонячна пошта

Велика подяка авторові за спомин про Дмитра Тимчука. Дуже розумною був людиною, незручною для влади. Саме завдяки його професіоналізму українці могли знати багато правди. Очевидно, що це вбивство було черговою зачисткою російських спецслужб. Підтримую Вашу думку і стосовно політичної ситуації. Ви вмієте тримати удар.

А стосовно головного питання...
Завинили. Перед самими собою завинили. Недбальством, нерозсудливістю, безпечністю і легковажністю відносно паскудників, покручів та справжніх ворогів українства - підступних, зловмисних, які тепер геть оскаженіли, біснуються і зловтішаються над людським горем...

2020-09-03 02:02:15

Константинополь

Наш спільна українська карма не дає нам за 400 років підвестись як нація і держава, прокляття полягає у меншовартості, провінціалізмі, бажання бути під чиїмсь крилом, протекторатом...Спочатку багато українців і полковників зрадили власну державу і уклали з Московією березневську угоду, потім голота і чорнота (бідна верства козацтва) на чорній раді зрадила державну політику Івана Виговського, переможця Конотопської битви, згодом майже все козацтво и посполите населення відріклось від намагання Мазепи повернути суверенітет за допомогою Швеції, потім після більш як 200 літнього рабства і кріпацтва, випадково і ситуативно українці спромагались відновити державність у вигляді УНР за допомогою кайзерської Німеччини, а згодом власні правителі зрадили союзників і уклали сепаратний мир з Леніним, який був початком кінця суверенітету УНР, окупацією і остаточного знищення всього українського включно з селянином і інтелігентом, не те саме на наших очах відбувається...Ходимо по грішному і колу обираючи собі в правителів клоунів, невігласів, зрадників і дилетантів...Навіщо? Щоби знов загинути і зникнути як роса на Сонці...Ми що самі собі вороги? Виходить що так...тому що серед нас живуть так багато відвертих проросійських громадян, після такої крові і злочинів, що я не впевнений що ми вистоїмо, єдине що втілює надію, добробати, волонтери і небайдужі громадяни яким ця незалежність ще потрібна і це не пустий звук, а ж ми у меншості...

2020-09-03 10:34:37

Сонячна пошта

Остання думка дуже небезпечна. Саме цього хочуть україноненависники і загарбники – щоб ми сумнівалися і були непевними, щоб сварились між собою і були нерозважливими, щоб зациклювались на історичних помилках, вип'ячували їх, знецінюючи здобутки... Тоді вони матимуть змогу називати нас «недонацією» та «державою, що не відбулась». Звісно, адекватних співвітчизників набагато більше, але агресивна меншість поводить себе настільки нав’язливо,що складається враження про їх чисельну перевагу. Насправді, це зовсім не так. І не слід забувати також, що результати голосування – це наслідки інформаційної війни.

2020-09-07 15:05:21

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений