Автор: Константинополь
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2021-11-19 10:50:58
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Різні світи. "Ранковий промінь України..."

Ранковий промінь України
Заграє барвами життів,
І в сонячній моїй родині,
Зродиться спалах почуттів;
Незгасне полум’я свободи,
І невловимий волі дух,
Жага невпинна до роботи, -
Потужний український рух.
І все це грає і бурлить,
Як кров бунтарська, невгомонна.

Ти чуєш, як наш гай гудить,
Не спить, шукає оборони,
Від лихоліть і ворожнеч;
Щоб вороги угамувались,
Щоби війни сховали меч,
Щоби до нас ті не чіплялись.
Але не всім потрібен мир,
Як доказ, намір в миролюбстві,
Яким хизується кумир,
Той що вже схибнувся в неуцтві…

Світ божеволіє в кінець.
Ось правда гола й боса, й хвора,
А тут брудна брехня, потворна,
Нової істини взірець,
Стоїть і лекції читає,
І все повчає, все та знає..
Так бреше солодко і гарно,
І пересмикує старанно,
Чутки і факти, новину,
І нісенітниць дичину.
Все це скандалом прикрашає,
І всіх наївних пригощає.
Так і живемо сотні літ,
І затуляєм Божий світ…

А світло Істини згубили,
І в лабіринтах доль людських,
Любили, вірили і мстились,
Всім тим, хто зрадив нас колись.

Один світ набожний й суровий,
І дуже ласий до чужого,
Як кровожерливий хижак,
Крадеться зі спини напасти.
Брехати, руйнувати, красти,
Такий є світ у вовкулак.

А другий світ, - світ залицянь,
Прохань, блюзнірства, лицемірства.
Теплий прийом  рукостискань,
Мерзенним вбивцям українців.
І все під маскою добра,
Благодіяння й миролюбства,
Брудна ця політична гра,
Закінчиться трагедією людства.

Світ тоне далі у неуцтві,
Вітає охлос блазнів тих,
А ти серед своїх чужих,
Байдужих душ, людських сліпих,
У цьому варишся безумстві,
На пів шляхах, на пів прямих,
В краю дзеркал на пів кривих,
В них влада тоне у розпутстві.

Та є світ Гідності і Честі
Шляхетства світ і молитви
Отцю і Сину у похресті,
На перехресті боротьби,
За справжню волю і свободу,
Жертовний обираєш шлях,
І зичиш щастя своєму роду,
Як невгомонний в небі птах,
Летиш за обрій той блакитний,
А чи повернешся колись
У рідний край? Чекають рідні,
Благають Бога, повернись…

Слава Україні!

История cоздания стихотворения: