Автор: Грабко Костянтин Васильович
Тема:Военная проза
Опубликовано: 2023-05-28 12:21:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дива або про що розмовляють солдати

Про що розмовляють солдати? Більшість впевнена -  про війну. Тобто гармати, танки, маневри, атаки... В такому випадку математики розмовляють про цифри, фізики про формули, , продавчині
про гроші, поліціанти про злочини... Промовчим про що розмовлятють проктологи і гінекологи. Останні взагалі шукають проблеми де всі шукають щастя. Одним словом вузькі фахівці.
Так чи ні, та хай буде...
  Звичайний окоп з перекриттям.
   Затишок. З далеку іноді лунають ледь чутні вибухи.
"Свічки" гріють душу і воду для чаю і кави.
Атмосферу назвати романтичною як би на мить забути, що зверху мерзотна пика війни - розтрощена  техніка, частки людських тіл...
Війна!
Та, де люди там і розмови.
А де розмови там і байки.
-  До кави коньячку залюбки.
- Звиняйте, марципанів нема.
- Я в цивільному житті віски полюбляв. - промовив вже не молодий солдат. Йому в очивидь півста років . Молодим десь не більше тридцяти.
- Цукру більше насипай. Я солоденький люблю.
- Так, робимо  все власноруч!..
- Га-га-ги!.. Це як?
- А ось так - беремо ложечку, баночку з цукром, набираємо в ложечку скільки потрібно і насипаємо в кружечку...
- Ти диви яка Камасутра!
- Від дурних звичьок треба звільнятись. В твоєму віці диабет підхопити раз плюнути.
- Як що раніше кулю не спіймаю. Вряд чи диабет швидше за кулю. Не жмотся.
-  Труїсь на здоров'я, чоловіче? Запалиш?..
-  Ага!
- Так ти ж не палиш...
-  Так то ж у цевільному житті, а тут неможна відмовлятися від задоволень. Повторюючи за МОЗ "паління шкодить вашему здоров'ю", можно не дізнатись "як". А я дуже цікавий.
- "Цікавість вбила кішку.'.
- Так тож кішку, а я кіт Баюн. Вколисую рашиків. В мене й грималка є для тих недомірків - він ласкаво похлопав по кулемету.
- Не колисаєшь, а вшатуєшь! Що, принципово кращє!
- Вколисую, бо українці гостинні і люб'язні особливо до "вездеСсущих"
- Брешуть, що паління шкодить! Бути "на передку"   дуже шкодить здоровью. - приєднується до розмови ще один. І ще -
- Залишився після бою живий -  диво!
-  Ото ж...
- В мирний час в такій кількості див не буває!
- То так, доруже.
Зразу після учебки такий дивний випадок трапився з нашою ротою.  Хай йому грець! От послухайте.
   Під'їхали  до міста призначення. Ніч така місячна як у пісні і тиша. Вигрузились швиденько і без зайвого галасу - ворог зовсім поруч.
Тиша підступна, жах!
Казали ДРГ постійно докучає. І не даремно казали. Чуємо перегукуються наче сичі. От сцуки... Та нас не проведеш - навчені. Чого б то пташина як людина то "огокає", то "ухукає", то "лолокає"..
Ну, розтяглись ланцюгом і пішли на деверсантів. Вони  стихли, причаїлися. Ну, вилупки, начувайтеся! Наближаємось. Напруженість надлюдська. Коліна на півсогнуті - підкрадаємось. Ліве аж
трястись почало.  Зараз як полосне чергою з автомата, або гранату жбурне... Ось - ось закрутиться, завирує... Набираю повітря повні легені щоб заспокоїтись. А в голові: "ще й не пожив". Боже
допоможи!..
... І раптом прямо над головою: "Угу-угу-ху-ху-хо-хо-о-о...
Твою ж, дідька!..Добре що ні обіду ні вечері не було! Дивлюся - сичик на гілляці сидить. - Тьху на тебе, бісова душа! Круть головою і так сердито затрясся: - Ло - ло - ло - о - о... Ось тобі і ДРГ.
Кажу своїм: от вража пташина - деверсант.
А, Сашко, друг:
- Ні наша, українська. От слухайте! - Пташко, знаєш хто путін?!
І якось зразу у відповідь: - Угу-угу...  Ху-ху-йло-ло-ло-о-о!..
Сміялись так що ледь свої
животи не підірвали.
Командир:
- Тихо, чорти вас забирай! Циц, циц!.. - а сам втриматись не може, аж бульки з носу...
Отаке було диво.

  Почався артобстріл і загуло. Далі наступ.
  Буде відпочинок і нові байки. Не всі розкажуть і не всі почують...
      Далі буде.

История cоздания стихотворения: