Автор: Зубов Виктор Георгиевич
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2023-08-13 17:36:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Я дуже мало написав

Я дуже мало написав.
Я завжди був стрімкий в коханнях.
Вже cивий безмір нависа,
А я грішу у віршуваннях.

Хапай мене, тривай, мій сон!
Образи слуг війни дістали.
Цариці темряви іство
Від диких струмів світла тане

Шлях до жінок був вкрай важкий -
Полон, без обрію, без даху!
В солодкий бій мої стежки
Вели до щастя серед жаху.

Чи я розпусту оминав,
Чи, навпаки, шукав у ліжку,
Усіх страждань моїх роман
Був, наче подих дивовижний!

А ти, негідниця, бджола,
Моя любов, безкарна, Боже,
Обійм останніх кабала,
Минула в затінки хороші!

Я дивно, гаряче, писав -
Про зайві радужні кохання,
Про страйк, що в серці нависав
Над безпорадним віршуванням.                

                        2012 р. – 2023 р.

История cоздания стихотворения:

История написания стихотворения очень проста - лет десять назад в моём творчестве произошёл перелом, и мне показалось, что я подошёл к тому порогу, за которым... меня уже нет! Оказывается, я ошибался! Прошли годы, и я дополнил это стихотворение аж тремя куплетами, которые легли на душу именно в этом, 2023 году, когда произошёл страшный перелом во всём постсоветском обществе, и во мне, в тяжёлые времена для моей любимой Украины!