Автор: Шепенков
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2024-01-04 18:37:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

САМІТНИК І ВЕДМІДЬ

байка
за сюжетом байки Ж. Лафонтена

Ціниться послуга завжди
між нормальними людьми.
Від цього дурня відведи-
чекати можна лиш біди!


Жив колись мужик самітньо,
жив він звісно , непомітно.
Не кожен здатний без рідні
прожити так, на самоті.
Кажуть:-Ось яка діброва,
пагорби, трава шовкова,
вода, лужок...Як чудово!
Сказати нікому і слова!

В ліс іде-надибати когось,
щоб побалакати про щось.
Кого б зустріти в лісі можна?
Ну, ведмедя , може, вовка.

Ось і Мишук йому назустріч!
Капелюх знімає тут же
і поклін йому відразу.
Подав Мишка йому лапу.
Слово, погляд-вже знайомі.
Почали дружити двоє,
розлучитися не можуть,
разом дні вони проводять.
Про що мова йшла тоді,
чи жартували, взагалі,
і як у них розмова йшла?
Не знаю , не знаю й сам.
Самітник був небалакучий.
а Мишук , взагалі, мовчущий.
Ось така зібралася братва,
що з хати не винесуть сміття.
Але , як би там не було,
радий був пустильник дуже,
раз Бог йому цей скарб підніс.
За Мишкою він слідом скрізь,
часто мовчки розумілись,
Мишенька був другом вірним.

Якось...заманулося друзям
поблукати по лугам,
по долинам, по горам
в день спекотний, 40+.
не рятує капелюх.
Мужик швидко заморився,
просить друга відпочити.
Знайшли місце для привалу.
Тут же впав мужик на травку.
Скоро він і задрімав.
Мишка друга опікав,
всяку нечисть відганяв,
одним словом, вартував:
щоб не сіла навіть муха
на обличчя його друга.
На ніс друга муха сіла,
він махнув-та полетіла.
Сіла муха на обличчя.
Обмахнув він друга тихо.
Це набридло Мишці швидко.
Знов на щОці, там на нОсі.
Киш!.. сидить чортяка досі.
Мовчки Мишенька, ні слова,
бере камінь  двопудовий,
сів навшпиньки біля друга,
караулить нишком муху.
Ось і муха-хрись! щодуху
камінцем по лобі друга!
Удар сильний був такий-
мокрий слід лиш залишив.

Не всім можна довіряти,
друзів краще вибирати.

История cоздания стихотворения: