Автор: Шухевич
Тема:Военная проза
Опубликовано: 2024-02-11 12:55:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Я дівчинка міцна, я вистою

Київська Відьма
23 ч.  ·
Вчора мені таки трохи поприлітало за паніку і зрадоньку і ще багато чого від тих, хто більше переймається
Дією і Ольоною ,ніж війною і Україною.
Я дівчинка міцна, я вистою.
Але оце не дають спокою роздуми.
Вчора, пересиливши саму себе, таки подивилася на нового головнокомандуючого.
Закрила очі ,слухаю ,а в уяві виникає давно здриснувший з українських чорноземів Азаров . Божечку
милосердний і всі угодники ! Це тепер нашу країну буде вести до перемоги людина, яка так і не освоїла
державну мову ?!! Я може в генералах і не спец, але щодо мови скажу з упевненістю : отака азіровська
балачка вона притаманна лише тим, хто у побуті та в думках послуговується запорєбріковою,а державну
береже тільки для того, щоб інтерв'ю давати . Я не уявляю, як отаким азіровським говірком, можна буде
висловлювати щось дійсно УКРАЇНСЬКЕ.
Далі, думки стають ще цікавіші. От скажіть мені, панове українці ,бо може я чогось того - не розумію , як
головком віддаватиме накази про ту ж таки диверсійну діяльність на території ворога ,або вестиме
наступальні дії ,щоб війну загнати на територію ворога, якщо у нього там живуть мама, тато , брат,
племінники ,син від першої жінки і онуки ?!! Ні, хтось мені зараз напише що він такий мужній і крепкий, що
з родичами за порєбріком всі зв'язки обірвав. Тоді несіть тапочки, бо мені страшно уявляти, що моє життя
,моя безпека залежать від людини, яка з легкістю відмовляється від родинних зв'язків з батьками. Так ,ми
всі можемо сваритися, не розуміти один одного, ображатися один на одного і не говорити роками, але я б
навіть свого свекра не бомбила ! Так, він ще та падлюка, але він - дідусь моєї дитини, прадід мого онука. Я
можу його не любити, але вбивати точно не хочу. Бо це просто не вкладається у нормальні людські мізки !
Як же він ставитиметься до чужих дітей,батьків і чоловіків, якщо позбавлений співчуття та любові до людей
рідних по крові ?! Це тоді  монстр якийсь, прости господи.
І останнє.
На Ьосії, все що бодай дотично пов'язано з Україною є небезпечно. За підтримку України, поплатилися
Ахеджакова , Макаревич. І вони просто вербально висловили свою незгоду з політикою бункерного. І маю
сказати, висловили доволі стримано.
А батьки головнокомандувача української армії почувають себе у Ьосії затишно і безпечно. Врешті , я б на
місці Катафвлка тричі подумала чи варто йти на посаду ,через яку нехай і гіпотетично ,але твоя мама може
опинитися в тюрмі, як заручник ,або брату ручку дверей "Новачком " намажуть ! Це нормальна практика
терористів ,брати родичів у заручники і так впливати на високопосадовців !
Та й Зеленський , мав би про це подумати.
Однак ніхто навіть не замислився, що може статися і які наслідки мати.
Так ,родичі генерала за пуйло руками і ногами. Та якось воно дико і протиприродньо виглядає з мого
погляду. Щось воно там аж надто спокійно і доладно. Не так, як має бути. Поживемо, побачимо. Однак нам
не покажуть того, що відбувається під килимом.
Єдине, що маємо робити - помагати хлопцям на війні. І триматися з усіх можливих та неможливих сил.

История cоздания стихотворения: