Автор: Шухевич
Тема:Военная проза
Опубликовано: 2024-02-23 12:10:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Завдяки українцям краще почав розуміти американців.

Попри мою чверть століття в США/Канаді, до минулого року, один елемент американської культури мені був
незрозумілий.
А саме, американська обсесія з військовими.
Де тільки хтось скаже, що служив у війську, відразу всі кажуть "дякую за службу".
Навіть якщо не в формі.
Десь якийсь студент робить коментар і згадає, коли я був у війську,  і відразу кілька інших студентів "дякую
за службу".
В аеропортах солдатів пускають першими в літак і дають купу різних преференцій. І завжди і клерки
кажуть, і з натовпу чути "дякую за службу".
На кожній, навіть самій локальній грі в баскетбол чи хокей, завжди починають з гімну, але перед тим
запитують, чи є серед глядачів люди з військовим досвідом.
Завжди кілька піднімають руку, і завжди всі кажуть "дякую за службу".
Або оце на днях був на церемонії посвяти в громадяни США (цього разу як гість). І теж, червоною ниткою
через всі виступи було, що будьте вдячні нашим солдатам, які воювали за нашу свободу, і (разів 3, в тому
числі у власне клятві нового громадянина), обіцяйте і будьте готові брати зброю в руки в інтересах США.
Мені така мілітарність і зашкальна повага для людей у формі завжди здавалася дивною, явним перебором.
Зараз розумію важливість і правильність такого підходу.
Василь Тарас

История cоздания стихотворения: