Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Шухевич
Тема:Военная проза
Опубликовано: 2024-03-03 10:09:04
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
.....не добрий вечір, Баштанка!
Сьогодні, після того, як мій підрозділ, виконали бойове розпорядження, командир відпустив на ніч додому
помитись, поголитись, щось попрати і побути трохи з родиною.
Я вирішив спершу заїхати в наш бювет, взяти БАКЛАЖКУ хорошої води, бо на Херсонщині трохи
вапнякова і багато осаду виходить, потім болить печінка. Розумію, що вечір суботи і скоро зачинять бювет.
Розумію, що хтось може з роботи (хоча люди стояли знайомі, які не працюють з 8 до 18 ), я запитав хто
останній і...ніхто не запропонував без черги, хоча бачили, що стою в чоботях і брудненькій військовій формі
!!! Самому без черги проситись не хотілось, бо стояв в черзі, ще один військовий.
Просто вказали в кінець черги, шукай крайнього ( а було більше 10 чоловік ).
Чекати на баклажку води, втрачаючи дорогий час, який хочеться віддати сім'ї не було бажання. Та і
прикро, що вже забули, про солдат!!! Прикро не за себе, я не схудну. Прикро за нас військових. Чим
дальше війна, тим ми нафік вже не потрібні !!! І це не тільки в нашому місті, це вже по всій Україні, ось
така вже вдячність...
P.S.пишу не для того, що б мене чи іншого військового зустрічали з "червоною доріжкою, як пише пан
Александр Гатальский а для того, щоб цивільні подарували нам саме дорожче, в даний момент для нас це-
Час!!! (Бо "ВЧОРА ", вже не буде, а "ЗАВТРА" - може й не настати...) Час, який хочеться провести з
родинами, з нашими дітками чи онуками. Дали б нам більше часу, для насолоди побути в колі родинного
гнізда. Адже потім знову "туди", а ГОДИНУ вирвати наприклад, для черги по воду- це розкіш, яка відбирає
можливість наобніматись з маленькими донькою чи сином, з онуками ( в кого є) які щодня дорослішають, а
ми втрачаємо моменти їх дитинства...(
https://www.facebook.com/groups/656599102555295/permalink/933118548236681/ ).
Тому може прочитають ті, хто стояв в черзі. Може зрозуміють. Може хоч трохи, стане соромно....
История cоздания стихотворения:
Каждый добавит цвет, Каждый сыграет роль, Лишь не погас бы свет, В этом ли жизни соль...? Кто - то из них мажор, С ним веселей идти, Кто- то из них минор, Слезы всегда в пути. Столько веков и лет, Лиц бесконечный круг, Кто - то оставит след, С музыкой, слившись вдруг, Кто - то слова поймет, Да напишет тома, Кто- то Грааль найдет, Алая в нем вода. Даже, кто очень зол, Серость плеснет на холст, И не поможет зонт, Жизнь станет из полос. Кто - то всегда в войне, Там его кайф влечет, Сгинет, как тень в огне, Это его зачет. Время рекой течет, Снова в глазах весна, Только лишь Звездочет, Знает – «Всё – кутерьма..» Не грусти, Мишик.. Что суждено пройти.. пройдешь.... |
Рецензия от: Музонька 2024-04-29 16:11:46 |
Желаю здоровья и новых побед над собой Михаил! :-) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-29 15:56:54 |
С днём Раждения! |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-29 15:53:33 |
Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |