Автор: Шухевич
Тема:Военная проза
Опубликовано: 2024-03-06 18:20:18
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Аеропорт, який відкривав повітряні ворота у місто

Автор Катька Арта Якимович.
Аеропорт Жуляни «Київ» 2022
Я багато писала, але мою сторінку вкрали, а з нею вкрали всю історію. Але в пам‘яті це як вчора, тому
знову напишу, як безпосередній свідок багатьох подій.
За два роки чула багато ахінєї, накшталт:
«Та там все було заміновано до Кривоноса»
«А що, хтось нападав на аеропорт?!»
«Кривонос все розкрав» і так далі…
Нічого там не було ні нарито до 25.02.2022.
Все робилось при мені і деякі моменти навіть за моєї участі. Ті десятки тисяч мішків для укріплень, були
завезені моїм другом Олексій Вовк з його командою.
А мінували вихованці Кривоноса, ті хлопці, яких я знаю далеко до повномасштабної війни. Мало того, коли
Serhii Kryvonos зайшов в аеропорт, орда ще цілу добу контролювала камери внутрішні та зовнішні, поки
спеціально навчені хлопці не попрацювали над тим, аби камери контролювали оборонці аеропорту.
Питання! Хто здав узьким доступи до камер?
На аеропорт не нападали, говорили вони.
Звісно не нападали, бо генерал Кривонос зробив все, аби мінімізувати напад на аеропорт. Перше, що було
зроблено, це залились злітно-посадкові смуги, відпрацьованим паливним мастилом. Потім були замовлені,
саме, правильні їжаки, які розставлені таким чином, щоб навіть гелікоптеру було важко сісти. І Кривонос
нічого не видумляв, він просто вчить історію, використовує досвід, вже давно написаний кров‘ю. Той самий
метод він використав і в 2014році, в Краматорському аеропорту, правда тоді вони були в повному оточенні.
Він врятував аеропорт і відповідно Краматорськ. В 2022році я читала коментарі: «поверніть Кривоноса, ми
йому віримо», «Кривонос врятував нас в 2014 в Краматорську, врятує і зараз», думаю, такого роду
коментарів було дуже багато, але часу читати не було, потрібно було рятувати столицю.
Кривонос вкрав б/у чайник, продав автівки, вкрав куртку з крісла і так далі😅
Всі автівки, котрі знаходились на території аеропорту вивозились і при мені, під підпис, я бачила це
власними очима. Команда Кривоноса була чітка і однозначна «жодної цивільної автівки не повинно бути на
території аеропорту». Це було зроблено, аби уникнути детонації автівок при імовірному обстрілі з повітря.
Магазини із коштовностями охоронялись і були передані під замок по виходу з аеропорту.
Чайники нові мною були завезені в аеропорт, одяг від трусів та інше обмундирування, так само завозилось
мною, іншими волонтерами та друзями Кривоноса .
Багато що в аеропорту було зроблено для оборони, чисто, на авторитеті Кривоноса. Кривоносу дзвонило
багато людей з питанням: «яка потрібна допомога?». Б/у чи навіть нова цивільна куртка Кривоносу не була
потрібна, це навіть смішно.
Багато військових їздили радитись з Кривоносом, це були серйозні хлопці, але вони не мали того досвіду та
погляду, який має Кривонос.
А тепер про харчування, ні я, ні оборонці аеропорту не бачили службу тилу жодного дня оборони
аеропорту. Харчування на 900 дорослих чоловіків забезпечили Kyiv Food Market, на яких вийшла через Yan
Nguyen (від котрого забирала в перші дні, велику кількість їжі, навіть вигрібала в «Метро» величезні судки,
щоб робити ченч ) , пекарня на Льва Толстого, волонтери, котрі були поруч з аеропортом, мої волонтери
друзі.
Коли мені зателефонували оборонці аеропорту і попросили привезти щось поїсти, мені стало погано.
Томущо це треба було нагодувати не одну і не три сотні дорослих чоловіків, хоча б один раз на день. Але
ми впорались і їжі було вдосталь. Навіть котлети та пиріжки, які ж вони були смачні. За що я дякую
Володимир Корнієнко та його друзям
Я можу з гордістю сказати і застосувати МИ! Бо саме ми, тоді вистояли, разом! Кожен робив свою справу і
це спрацювало.
Я дякую всім, хто допоміг боронити аеропорт «Київ», адже він неодмінно став би наступним, після
аеропорту «Гостомель».
В разі захоплення аеропорту, ми би отримали бої в місті, величезні руйнування та велику кількість жертв
серед киян.
Звісно відбились би, але якою ціною!
Сергій Кривонос, Григорович! Я дякую Вам, що Ви завжди думаєте наперед, дякую, що завжди цінуєте
кожне життя і будуєте оборону так, аби обійтись без жертв.
Це Ваш другий аеропорт і друге врятоване місто.
Сподіваюсь третього не буде
З ст. Тетяна Тьяна

История cоздания стихотворения: