Автор: Шухевич
Тема:Военная проза
Опубликовано: 2024-03-09 11:33:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

КОНОТОП 1659/2022. Воєнно-історичні паралелі.

КОНОТОП 1659
Молода козацька держава, яка постала завдяки гетьману Богдану Хмельницькому, по смерті свого
правителя опиняється у складних обставинах.
І в цей момент отримує підступний удар від східного сусіда – Московії.
Ворог стягує на українські землі величезне військо, за різними оцінками від 60 до 120 тис.
Перебуваючи у важких геополітичних реаліях, козацька держава не могла розраховувати на те, щоб зібрати
рівне за чисельністю військо. Тому іменем своїх керманичів, братів Виговських та братів Немиричів,
зверталась до монархів Європи, обґрунтовуючи необхідність захисту території Гетьманщини як частини
європейської безпеки та пояснюючи, що Московія цинічно та брутально порушила умови укладених з нею
міжнародних договорів, знехтувала взятими на себе зобов’язаннями, а тому має бути зупинена.
На допомогу спільному майже 50-тисячному козацько-татарському війську приходить 4-тисячний іноземний
контингент допомоги.
Одне з основних міст, яке ворог прагнув захопити, був Конотоп, що тримав облогу майже два місяці.
21 квітня деяким московським загонам вдалося вдертися в фортецю, але козаки Григорія Гуляницького
мужньо боронилися та вибили загарбників з великими втратами.
Вирішальна битва відбулась 26 червня 1659 року в передмісті Конотопа, у болотистій місцині річки біля
Соснівки.
Основою успіху козацько-татарських військ стала тактика удаваного відступу та розосередження сил
супротивника, з метою заманювання його на невигідні позиції, болотисту місцевість, задля завдання
несподіваного удару із засідки. Московити були переконані, що завдають вирішального удару козацьким
військам, що вдались до відступу, а насправді потрапили у пастку, в якій були оточені і зазнали поразки.
Результатом війни став повний розгром московського війська, тисячі загиблих та полонених з їх сторони. В
т.ч. в полон потрапило майже все військове керівництво московитів: Пожарський, Львів, Черкаський,
Ляпунов, Бутурлін тощо.
Російський історик XIX сторіччя С. М. Соловйов описував реакцію царя на поразку московитів таким чином:
«Цвіт московської кінноти… загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі
вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й
жах охопив Москву. Удар був тим важчим, що був несподіваним».
***
КОНОТОП 2022
Постала українська держава, прагнучі зберегти свою незалежність та європейський вектор розвитку,
отримує підступний удар від східного сусіда – російської федерації, яка без оголошення війни здійснює
наступ на українські території протягом 2014-2022 рр.
Ворог стягує на українські землі один із найбільших військових контингентів на території Європи, за різними
оцінками від 160 до 230 тис.
Перебуваючи у важких економічних реаліях, українська держава не могла розраховувати на те, щоб зібрати
необхідну для оборони кількість озброєння. Тому іменем своїх керманичів та еліти зверталась до урядів
Європи, обґрунтовуючи необхідність захисту території України як частини європейської безпеки та
пояснюючи, що рф цинічно та брутально порушила умови укладених з нею міжнародних договорів,
знехтувала взятими на себе зобов’язаннями, а тому має бути зупинена.
На допомогу майже 250-тисячному українському війську приходить іноземна зброя та інтернаціональний
батальйон.
Численні українські міста північного сходу більше місяця героїчно тримали оборону.
2 березня московські військові вимагали у місцевої влади віддати місто Конотоп під їх контроль.
Погрожували тим, що на місто наведена артилерія.
Вирішальні битви за визволення Конотопу відбулись в перших числах квітня 2022 року не у містах, а на їх
околиці, де українські військові розрізали великі колони російської техніки раптовими атаками.
Основою успіху українського війська стала тактика удаваного відступу вглиб території України, коли колони
російської техніки вимушено заходили на десятки і сотні кілометрів у незнайому місцевість, розтягували
логістичні шляхи. А в потрібний момент отримали разючі удари, які перерізали шляхи підвозу б/к, ПММ,
інших видів забезпечення. Таким чином опинившись не готовими до продовження ведення бойових дій.
Результатом цього етапу війни стала не досягнення противником мети наступальної операції, відступ його
військ, втрати живої сили та техніки.
Французький філософ Бернар-Анрі Леві описав події в Україні наступним чином:
«Запам’ятаються дві важливі речі.
По-перше, приголомшує некомпетентність російських командирів, їхня безславна втеча.
По-друге, з українського боку вміло проведена операція, підготовлена у глибокій таємниці, з метою
збереження життів не лише мирних жителів, а й солдатів».

История cоздания стихотворения: