Автор: Неосюр
Тема:Мистическая проза
Опубликовано: 2023-09-13 15:55:26
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Нудно від Розуму (філософський сюр)

Комар. Я бігаю від нього щодня. Коли на землю падає листок клена. Строчу і згадую одну шнягу.

Жила не дівчина, не хлопець. А кібер-зондер із тілом. На це не можна дивитися натще. Ще там був один уролог. Він підробляв проктологом за так. А в клітці в тому будинку жила мишеня, яка весь день по колесу гнала.

Це не мишачий біс, а інтернет біжить у венах. В їхніх очах сповнено загадкових цифр. А ця мишка з колесом для полону. Мабуть, це і є – ти. Тебе переслідує комар, і ти біжиш. Тобі здається: якщо раптом зупинишся - комар відразу прийде за тобою і вип'є твій мозок. Комар на ім'ячко смерть.

- Мамо, а це правда, що перші у світі двірники придумали засіб від пилу?

- Так, синку. То були давні люди. Вони рвали гілки, зв'язували їх у пучок і підмітали підлогу у своїх юртах та землянках. Тоді було менше пилу.

- А якщо люди так добре жили у юртах та землянках. Навіщо вони почали будувати будинки?

– Люди навчилися обробляти землю – вирощували пшеницю. Потрібно було будувати сараї для зберігання зерна. З'явилися раби.

- Мамо, а якщо люди навчилися добре жити в будинках і навіть рабство скасували. Чому їм тоді не сиділося на дупі рівно? Навіщо вони вигадали інтернет?

- Людей стало надто багато, синулю. Інтернет вигадали, щоб люди жили в ньому. І менше гуляли вулицею. Повернули рабство.

- А що буде, якщо зараз вимкнути інтернет та мільярди вийдуть на вулиці?

- Буде пиздець, синку. Піздець усьому видимому світу.

Це не розумна мати. То бубон задзеркалля. Він грає та співає. Про точну послідовність. Алгоритміку виживання для людства. Якщо в найближчі століття не навчаться колонізувати Марс та інші сонячні галактики, придумають нейротруни з повним зануренням у паралельний всесвіт, який ми ж і намалюємо. Про це вже давно мозолили очі та вуха різноманітні фантасти. Так вже буде, так ще було. Ми живемо у системі множинних дзеркал. Тому у снах ми бачимо дзеркала. А після смерті мандруємо між дзеркалами. Платячи монету поромнику Харону, який перевозить нас через річечку Стікс.

"Мамо, а що буде, якщо ми не захочемо подорожувати між дзеркалами, а зануримося з головою в річку Стікс?" - Запитуємо ми у бубна.

"Ти перетворишся на демона, синку. У річці Стікс прихований первісний хаос і жах. У ньому плавають демони, які мучать один одного. Немає жодних хвостатих чортів і одного мега-чорта, які мучать душі грішників. Не вір у ці казки для приїжджих. Насправді демони століттями пожирають один одного, проходячи свій шлях спокути. Поки не виходять на берег і не отримують ще одного шансу - подорожувати між дзеркалами, живучи праведно", - бубонить нам бубон.

Розумний бубон. Розумна мати. Розумна праведна мишка. Але чому так нудно? Нудно від розуму.

История cоздания стихотворения:

лютий 2023